Агро Портал

Блог

  • Туреччина залишається ключовим ринком збуту української сої

    Туреччина залишається ключовим ринком збуту української сої

    У грудні експорт сої становив 202.6 тис. т. Логістично він був зосереджений переважно на морських маршрутах, які акумулювали 61% обсягів (123.6 тис. т).

    Читайте также: росія менш ніж за пів року двічі атакувала американські активи в Україні

    Про це повідомляють аналітики Spike Brokers.

    Основна частина морських поставок була спрямована до Туреччини, яка залишається ключовим ринком збуту української сої.

    Залізничні перевезення сформували 36% експорту (72.9 тис. т) та забезпечили основний потік продукції до країн Європейського Союзу, зокрема до великих переробних центрів у Нідерландах, Німеччині та Франції.

    Автомобільний транспорт забезпечив лише 3% експорту (6.1 тис. т) і використовувався переважно для коротких маршрутів до сусідніх країн ЄС.

    Читайте также: Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Ціни на сою знизилися за всіма напрямками. Морський експорт продемонстрував зниження на $3, напрямок переробки – на $2. Спотовий індекс ціни сої ГМО з поставкою CPT-порт на експорт у горизонті 30 днів знизився до $422 без ПДВ. Напрямок переробки: спотовий індекс ціни сої ГМО для переробки знизився до $457 із ПДВ.

    Нагадаємо, призупинка закупівлі сировини припортовими ОЕЗ обвалила ціни на соняшник, ріпак та сою.

    https://agrotimes.ua/agromarket/turechchyna-zalyshayetsya-klyuchovym-rynkom-zbutu-ukrayinskoyi-soyi/

    Читайте также: Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

  • росія менш ніж за пів року двічі атакувала американські активи в Україні

    росія менш ніж за пів року двічі атакувала американські активи в Україні

    Російські атаки на американські підприємства та інтереси в Україні демонструють повне ігнорування Москвою зусиль, спрямованих на досягнення миру.

    Читайте также: Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Про це повідомляє пресслужба Посольства США в Україні, реагуючи на удар російськими БпЛА по заводу «Олейна».

    У Посольстві констатували, що у Дніпрі російські дрони атакували завод із переробки олійних культур, що належить американській агропромисловій компанії Bunge.

    «Це вже друга атака на американські активи менш ніж за пів року: у серпні минулого року російська ракета влучила в завод Flex Electronics», – уточнили в Посольстві США в Україні.

    Своєю чергою міський голова Дніпра Борис Філатов у Фейсбук зауважив, що внаслідок атаки російських дронів на дорогу вилилось 300 т олії. Щоб прибрати рідину, комунальники кидають пісок та суміш, але проїхати Набережною буде неможливо 2-3 доби.

    Читайте также: Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

    «Росіяни разбомбили АМЕРИКАНСЬКУ власність, бо завод належить компанії «Бунге» з Сент- Луїс, Міссурі.», – підкреслив він.

    Нагадаємо, росія вчергове атакувала портову інфраструктуру Одещини: горіло близько 30 контейнерів із борошном та олією.

    https://agrotimes.ua/agromarket/rosiya-mensh-nizh-za-piv-roku-dvichi-atakuvala-amerykanski-aktyvy-v-ukrayini/

    Читайте также: Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

  • Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Кабінет міністрів України затвердив переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, на 2026 рік.

    Читайте также: Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

    Постанова уряду № 1795 від 31 грудня 2025 року, зокрема, передбачає квоту на експорт цукру до країн ЄС обсягом 100 тис. тонн на 2026 рік (додаток 5).

    Обсяг квоти, затвердженої для товару «Цукор», розподіляється Мінекономіки між експортерами пропорційно фактичним обсягам виробництва зазначеного товару за січень — грудень 2025 р., підтвердженим завіреними заявником — суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або уповноваженою ним особою копіями форм державного статистичного спостереження № 1-П (місячна) за відповідні місяці 2025 року.

    Інформація про фактичні обсяги виробництва цього товару за січень — грудень 2025 р. подається експортерами до Мінекономіки із підтвердними документами до 20 січня 2026 року.

    Читайте также: Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    Додатком 4 постанови № 1795 затверджено перелік товарів (аграрної продукції), експорт яких до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі підлягає ліцензуванню. Мова йде про пшеницю і суміш пшениці та жита (меслин), кукурудзу, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику.

    Нагадаємо, Україна продовжить режим ліцензування експорту агропродукції до 5 країн ЄС.

    https://agrotimes.ua/agromarket/kabmin-zatverdyv-obsyag-kvoty-na-eksport-czukru-do-yes/

    Читайте также: Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

  • Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

    Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

    Наприкінці 2025 року Туніс відновив закупівлю українських висівок та кормового борошна.

    Читайте также: Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    Про це повідомляє ІА «АПК-Інформ».

    За даними оперативної статистики, у грудні 2025 р. Туніс імпортував 6,2 тис. тонн українських висівок і кормового борошна (код ТНЗЕД 2302) на суму $1,1 млн, що складає майже 26% від загального обсягу поставок з України у зазначений період в натуральному вираженні. Це перші поставки даного виду української продукції до Тунісу з початку як маркетингового, так і календарного року. При цьому у 2024 р. країна не закупала вказану українську продукцію.

    Всього з початку 2025/26 МР (1 липня – 23 грудня) Україна поставила на зовнішні ринки 168,6 тис. тонн висівок і кормового борошна на загальну суму $26,8 млн.

    Основними покупцями стали Туреччина (111,2 тис. тонн), Сирія (15,6 тис. тонн) та Румунія (9,7 тис. тонн).

    Читайте также: Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

    За оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», у 2025/26 МР виробництва борошна в Україні може сягнути 1,9 млн тонн (-8,4% до показника 2024/25 МР), що сформує обсяг пшеничних висівок на рівні 530 тис. тонн. При поточних темпах експорту за результатами сезону це дозволить сформувати експортний потенціал даного сегменту на рівні 320-330 тис. тонн, що на 8-11% поступиться показнику попереднього МР.

    Нагадаємо, Молдова стала основним імпортером українського борошна.

    https://agrotimes.ua/agromarket/tunis-vidnovyv-zakupivlyu-ukrayinskyh-vysivok-ta-boroshna/

    Читайте также: Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

  • Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на суму 22,53$ млрд, що на 8,8% або на 2,15$ млрд менше за результат попереднього року.

    Читайте также: Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

    Про це повідомляє пресслужба УКАБ.

    Попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%. Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі.

    Найбільш помітним трендом стало скорочення агроекспорту до Європейського Союзу. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то у 2025 році вона впала до 47,5% (10,7$ млрд). Одними із факторів впливу є зміна логістичних маршрутів і посилення регуляторних обмежень на європейському ринку. Також спостерігається загальне зниження динаміки торгівлі, а саме: сальдо з ЄС скоротилося до 6,06 $ млрд проти 8,87 $ млрд у 2024-му.

    Читайте также: Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

    Натомість на тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У 2025 році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років 8,75$ млрд. Хоч частка агротоварів у загальному імпорті України залишається стабільною протягом останніх чотирьох років на рівні близько 10,8%, проте в абсолютних цифрах витрати на імпорт харчової продукції з кожним роком зростають. Водночас у 2025 році понад 53% від усього агроімпорту (4,64 $ млрд) надійшло з країн Європейського Союзу, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським.

    Нагадаємо, ЄС скоротив імпорт української агропродукції на 21%.

    https://agrotimes.ua/agromarket/chastka-apk-u-zagalnij-strukturi-eksportu-tovariv-u-2025-roczi-sklala-561/

    Читайте также: ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків

  • Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

    Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

    Режим експортного забезпечення (РЕЗ) за рік функціонування довів свою життєздатність і масштабованість.
    Про це у Телеграм-каналі повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

    Читайте также: Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

    За його словами, з моменту запуску РЕЗ послугою скористались 2 008 платників, зареєстровано 78 390 податкових накладних на загальний обсяг постачання – 754,8 млрд грн (без урахування ПДВ)  та ПДВ – 1,86 млрд гривень.

    Також за цей період в бюджет надійшло понад  575 млрд грн валютної виручки (у валюті USD – 12,7 млрд, EUR – 0,939 млрд та PLN – 4,4 млн., за середнім курсом валюти за місяць по Нацбанку).

    ТОП-5 продукції за 2025 рік, по якій зареєстровані ПН/РК:
    • соняшникова олія – на 167,27 млрд грн або 3 447,2 тис. тон;
    • кукурудза – на 144,99 млрд грн або 16 244,1 тис. тон;
    • пшениця – на 91,93 млрд грн або 10 076,4 тис. тон;
    • соєві боби – на 52,64 млрд грн або 3 214,1 тис. тон;
    • насіння ріпаку – 30,87 млрд грн або 1 412,2 тис. тон.

    «Завдяки запровадженню режиму експортного забезпечення ринок «чорного зерна» практично зник: масові схеми з використанням «форм 2» втратили сенс, експорт перейшов у прозорий податковий контур, а рівень зловживань зведено до мінімуму», – констатував парламентар.

    Читайте также: ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків

    Нагадаємо, в Україні почав діяти режим експортного забезпечення.

    https://agrotimes.ua/agromarket/rezhym-eksportnogo-zabezpechennya-prynis-ponad-575-mlrd-grn-valyutnoyi-vyruchky/

    Читайте также: Витрати на передачу електроенергії для промисловості зменшаться

  • Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

    Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

    Ринок соняшника та продуктів його переробки перебуває у фазі слабкої ділової активності. Водночас стабілізація морської логістики додає впевненості учасникам ринку в реалізації продуктів переробки та, як наслідок, може стимулювати більш агресивні закупівлі соняшника.

    Читайте также: ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків

    Про це повідомляють аналітики Spike Brokers.

    Здорожчання енергоресурсів в Україні залишається ключовим фактором зростання вартості переробки соняшника, що в поточному сезоні обмежуватиме закупівельні ціни з боку переробних заводів.

    Ціна соняшника без ПДВ з доставкою на заводи центральної України становить $550-560 в еквіваленті, тоді як заводи Болгарії вже закуповують соняшник за цінами $620-630 доставлено, що виглядає привабливо з урахуванням вартості логістики.

    Читайте также: Витрати на передачу електроенергії для промисловості зменшаться

     Спотовий індекс ціни соняшника з поставкою на переробку протягом 30 днів знизився на $4 з ПДВ – до $642.

    Нагадаємо, ціни на соняшник знизилися до чотиримісячного мінімуму.

    https://agrotimes.ua/agromarket/stabilizacziya-morskoyi-logistyky-stymulyuvatyme-bilsh-aktyvni-zakupivli-sonyashnyka/

    Читайте также: Україна запроваджує особливий правовий режим для захисту торфовищ

  • ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків

    ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків

    Експортно-кредитне агентство (ЕКА) починає приймати онлайн-заявм на Державну програму часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії рф, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Програма починає діяти з 1 січня 2026 року (після введення в дію постанови КМУ №1541 від 28.11.2025).

    Читайте также: Витрати на передачу електроенергії для промисловості зменшаться

    Про це повідомляє пресслужба ЕКА.

    Порядок щодо часткової виплати компенсації поширюється на майно суб’єктів господарювання, розташоване на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей, крім тимчасово окупованих рф територій України або  внесених до затвердженого наказом Мінрозвитку від 28 лютого 2025 року переліку територій, на яких ведуться бойові дії.

    Претендувати на таку компенсацію можуть фізична особа-підприємець або юридична особа, крім суб’єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Компенсація видається за пошкоджене або знищене майно внаслідок влучання ракет, безпілотних літальних апаратів будь-яких типів, артилерійських снарядів та/або їх уламків, засобів протиповітряної оборони, засобів протиракетної оборони, пожежі, вибуху, ударної хвилі.

    Розмір компенсації за пошкодження/ знищення майна суб’єкта господарювання разом із пов’язаними з ним особами складає до 10 млн. грн., і не може бути більше розміру реального збитку. Якщо суб’єкт господарювання отримував від держави грант або допомогу, розмір компенсації зменшується на суму гранту або допомоги.

    Участь у програмі  є добровільною та здійснюється на платній основі. Під час подання заяви учасник програми одноразово сплачує внесок у розмірі 0,5% загальної суми ймовірного збитку.

    Держава компенсує все, що перевищує 1% страхового тарифу, але не більше ніж 1 млн грн. Наприклад, якщо страховий тариф за воєнний ризик  складає 6%, держава компенсує різницю – 5%, але в сумі, що не перевищує 1 млн грн.

    Читайте также: Україна запроваджує особливий правовий режим для захисту торфовищ

    Заяву про участь у програмі її учасник подає в ЕКА за посиланням ПРОГРАМА надання часткової компенсації

    Заяву разом із пакетом документів також можна подати електронною поштою на адресу [email protected].

    Перед поданням заяви в ЕКА радять ознайомитися з постановою Кабінету Міністрів України № 1541 від 28 листопада 2025 року, якою затверджено Порядок надання часткової компенсації вартості майна суб’єктів господарювання, знищеного чи пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також часткової компенсації страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків.

    Нагадаємо, в Україні з 1 січня запрацює новий механізм страхування від воєнних ризиків.

    https://agrotimes.ua/agromarket/eka-pryjmaye-onlajn-zayavy-na-chastkovu-kompensacziyu-znyshhenogo-vijnoyu-majna-pry-strahuvanni-vid-voyennyh-ryzykiv/

    Читайте также: Форум «ДЕНЬ АГРОНОМА: стратегія нового сезону» збирає топових фахівців галузі у Львові

  • Витрати на передачу електроенергії для промисловості зменшаться

    Витрати на передачу електроенергії для промисловості зменшаться

    Уряд оновив механізм купівлі електроенергії для власних потреб НЕК «Укренерго». Відтепер оператор системи передачі зможе купувати електроенергію у НАЕК «Енергоатом» через спеціальні аукціони за двосторонніми договорами. Це дозволить зробити цю складову тарифу на передачу електроенергії більш прогнозованою, відтак з’являться підстави для меншого зростання тарифу на передачу.

    Читайте также: Україна запроваджує особливий правовий режим для захисту торфовищ

    Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Відповідні зміни до Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електроенергії за двосторонніми договорами ухвалив Кабінет Міністрів України.

    За новими правилами НАЕК «Енергоатом» продаватиме електроенергію для потреб НЕК «Укренерго», зокрема для покриття технологічних втрат, за прогнозованою ціною, сформованою на основі середньозважених ринкових показників, а не короткострокових цінових коливань. Це дозволить зменшити витрати в тарифі на передачу електроенергії, який напряму впливає на кінцеву ціну для всіх непобутових споживачів.

    Читайте также: Форум «ДЕНЬ АГРОНОМА: стратегія нового сезону» збирає топових фахівців галузі у Львові

    Фактично рішення створює більш стабільну та зрозумілу модель ціноутворення для непобутових споживачів в частині тарифу на передачу електроенергії. Підприємства отримають можливість планувати свою собівартість без різких тарифних стрибків.

    Продаж електроенергії для потреб НЕК Укренерго здійснюватиметься через спеціальні короткострокові електронні сесії з можливістю застосування знижки 30% від середньозваженої ринкової ціни. Механізм діятиме виключно на період воєнного стану та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

    Нагадаємо, дефіцит електроенергії заставляє овочівників адаптувати плани.

    https://agrotimes.ua/agromarket/vytraty-na-peredachu-elektroenergiyi-dlya-promyslovosti-zmenshatsya/

    Читайте также: Україна у 2025 році відкрила 19 нових ринків для агропродукції

  • Україна запроваджує особливий правовий режим для захисту торфовищ

    Україна запроваджує особливий правовий режим для захисту торфовищ

    Кабінет міністрів України підготував постанову «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення». Документ підготовлений за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні та Глобального екологічного фонду (ГЕФ) у межах проєкту «Сприяння сталому тваринництву та збереження екосистем на півночі України».

    Читайте также: Форум «ДЕНЬ АГРОНОМА: стратегія нового сезону» збирає топових фахівців галузі у Львові

    Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    В Україні перезволожені та заболочені землі займають близько 5,4 млн гектарів, з яких понад 3,3 млн гектарів осушено. Значна частина цих територій потребує відновлення. Відсутність належного обліку й правового захисту торфовищ посилює кліматичні, екологічні та водогосподарські ризики, що потребує системних рішень на державному рівні.

    Проєктом постанови пропонується запровадити спеціальний правовий режим для земель під торфовищами, зокрема:

    – визначити види цільового призначення таких земель (природно-заповідні, водного фонду, лісогосподарського, оздоровчого та історико-культурного призначення);

    – створити окремий інформаційний шар «Торфовища з особливим режимом» у Державному земельному кадастрі;

    – забезпечити врахування статусу торфовищ під час ухвалення рішень щодо землекористування та зміни цільового призначення ділянок.

    Читайте также: Україна у 2025 році відкрила 19 нових ринків для агропродукції

    Водночас документ не змінює чинне цільове призначення земельних ділянок і не обмежує поточну господарську діяльність. Нові вимоги застосовуватимуться лише до майбутніх рішень щодо зміни призначення земель під торфовищами.

    Прийняття постанови також створить передумови для участі України в європейських програмах та механізмах, які вимагають офіційного обліку та правового захисту торфовищ. Зокрема, в межах кліматичних, агроекологічних та природоохоронних ініціатив ЄС.

    Електронну версію проєкту постанови та пояснювальну записку розміщено на офіційному вебсайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (www.me.gov.ua) у розділі «Обговорення проєктів документів».

    Нагадаємо, на торфових ґрунтах Полісся однорічне сорго дає високий урожай вегетативної маси.

    https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayina-zaprovadzhuye-osoblyvyj-pravovyj-rezhym-dlya-zahystu-torfovyshh/

    Читайте также: Зменшення пропозиції пшениці підтримує ціни у портах