Дослідники та компанії в США, які впроваджують роботизацію в агрокультуру більше займаються взаємодією людини та робота, ніж у Європі.
Читайте также: Інтелектуальний обприскувач заощадив на цибулі 50% гербіцидів
Такими спостереженнями в статті в журналі «Садівництво по-українськи» поділився науковець Вагенінгензького університету у Нідерландах Ерік Пеккерієт, керівник програми Vision + Robotics – однієї з провідних у сфері агроавтоматизації.
За його словами, є також і схожості між двома екосистемами. Наприклад, в автономії та роботизації необхідно дуже добре розробити бекенд – віддалене керування та моніторинг – щоб достатньо розвантажити користувача.
«Технологія часто ще не дозріла, і потрібно вкладати час, але нераціонально тримати розробників у полі 24 на 7, – пояснив експерт. – Навіть якщо ви знайшли ідеального «запускового клієнта», потрібно завжди запобігати тому, щоб вони залишили польові роботи через надмірну кількість збоїв».
Читайте также: Погода в Україні: опади стихнуть, мороз посилиться
Це все ще є проблемою, і тому виробники передбачають одного оператора на чотири автономні одиниці. Згодом це повинно знизитися до одного оператора на десять.
«Ми не розробляємо технології заради технологій – ми створюємо рішення, які реально змінюють агробізнес», – резюмував експерт.
Читайте також: Роботизація агро у США більш «практична», ніж у Європі
Читайте также: Як виявити пухирчасту сажку кукурудзи на ранніх стадіях
