
В Україні готується одна з наймасштабніших цифрових реформ в агросекторі: QR-коди замість паперових документів, електронна реєстрація замість кабінетів чиновників і повна простежуваність продукції, тощо. Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства разом із профільними відомствами вже розпочало підготовку ринку до запуску єдиної цифрової системи державної реєстрації у сфері захисту рослин, яка стане основою нових правил роботи галузі та наблизить українське регулювання до стандартів ЄС.
Читайте также: Притула Діти: личная жизнь, биография и карьера
Про це йдеться на сайті відомства.
Які основні зміни відбудуться
1. Державна реєстрація стає обов’язковою для всіх професійних операторів, діяльність яких пов’язана з обігом рослин і рослинної продукції, що потребують фітосанітарних сертифікатів або паспортів. Під регулювання підпадають дистриб’ютори засобів захисту рослин (ЗЗР), агроконсультанти, профільні лабораторії, а також компанії з технічного огляду обладнання та навчання. Дрібні оператори (наприклад, приватні домогосподарства), які постачають незначну кількість рослин чи насіння безпосередньо кінцевим споживачам в обхід дистанційної торгівлі, повністю звільняються від обов’язкової реєстрації. Такий самий «імунітет» поширюється на логістичні компанії, які здійснюють виключно транспортування вантажів.
2. Взаємодія між бізнесом та державними органами повністю переходить в онлайн через автоматизовану систему PHIS (Phytosanitary Inspection System). Завдяки інтеграції з платформою «Трембіта» система за секунди самостійно верифікує особу через Дія.Підпис та підтягує необхідні коди ЄДРПОУ й КВЕДи з державних реєстрів. На розгляд заяви органам контролю встановлено термін до 5 робочих днів.
3. Створюється єдина система ідентифікації учасників. Кожному суб’єкту буде присвоєний унікальний літерно-цифровий код, який відображатиме його статус і повноваження в системі.
Окремі коди отримають професійні користувачі засобів захисту рослин, дистриб’ютори, агроконсультанти, лабораторії та оператори, уповноважені видавати паспорти рослин або здійснювати маркування дерев’яної тари. Наприклад, для дистриб’юторів ЗЗР передбачено маркер D, а для агроконсультантів – маркер A.
Професійні користувачі найнебезпечніших пестицидів I класу отримують маркер U1, однак лише після спеціального навчання та складання іспиту, без якого легальна купівля хімікатів буде неможливою.
4. Тотальна простежуваність. У сфері контролю впроваджується наскрізний ланцюжок, де будь-який фітосанітарний сертифікат, паспорт рослини чи маркування тари отримує унікальний QR-код.
Контролери в полі чи на митниці можуть за секунди зчитати код і перевірити, де виготовлено товар, яка лабораторія його тестувала та чи має фермер право його використовувати.
Читайте также: Ліна Костенко В Молодості: ранні кроки великої поетеси
5. Актуальні реєстри та відповідальність за порушення. Бізнес зобов’язаний швидко оновлювати дані у разі будь-яких змін. У разі виявлення фальсифікату чи критичних порушень рішення про припинення реєстрації приймається негайно, а оператор виключається з системи вже наступного дня.
“Перехід на цифрові інструменти – це вимоги євроінтеграції, а також спрощення умов для українського бізнесу. Завдяки взаємодії платформ PHIS та “Трембіта” ми повністю ліквідуємо корупційні ризики та скорочуємо розгляд заяв до кількох днів. Нова система гарантує безпрецедентну простежуваність продукції, що відкриє легальним експортерам “зелений коридор” до ЄС та надійно захистить наш ринок від фальсифікату. При цьому держава мінімізувала будь-який регуляторний тиск на дрібних виробників”, – заявив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Довідково:
Впровадження єдиної цифрової системи є одним із ключових елементів реалізації Закону України «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який повністю набере чинності 17 січня 2028 року та забезпечить перехід галузі на сучасні європейські стандарти роботи.
Читайте также: Де Зараз Софія Ротару: Життя і Кар’єра Сучасності