Сіті-ферми не витягують салат: ставку роблять на базилік і зелень

У гідропонних сіті-фермах економічно доцільно вирощувати лише дорогі культури, тоді як масові, зокрема салати, часто програють через високу собівартість.

Читайте также: Високопротеїновий соняшниковий концентрат знижує вміст жиру у м’язах бройлерів

Про це у своїй статті в журналі «Плантатор» написав Євген Ужва, приватний підприємець (м. Львів).

За його словами, вибір культури потрібно будувати не за принципом «що вирощують усі», а виходячи зі співвідношення витрат на м² і виходу продукції. 

«Вам треба конкурувати в сегменті найдорожчої за ціною продукції», — наголосив він.

Найкраще у форматі сіті-ферми працюють базилік, м’ята та розмарин — культури з високою ціною реалізації. Натомість салати, особливо влітку, стають збитковими через конкуренцію з теплицями, де використовується безплатне сонячне світло.

Читайте также: АСТ збудував елеватор на Львівщині

«Ми у підвалі платимо 10,50 грн/кВт·год, а сонце для літньої теплиці безплатне», — пояснив Ужва.

Він додає, що сезонність суттєво впливає на модель бізнесу: основний період роботи гідропоніки у закритих приміщеннях — зима, коли ціни на зелень значно вищі. Зокрема, вартість базиліку в цей час може перевищувати 1300 грн/кг.

Читайте також: Собівартість гідропонної зелені у підвалі сягає 1450 грн за м² на місяць

Читайте также: «Агрейн» завершила сівбу нішевих культур у Південному кластері