Метка: експорт до ЄС

  • Євросоюз є ключовим ринком для експорту української органічної продукції

    Євросоюз є ключовим ринком для експорту української органічної продукції

    Український органічний ринок залишається переважно експортно-орієнтованим. Європейський Союз залишається нашим ключовим ринком.

    Читайте также: DAF випустив електричні вантажівки з запасом ходу понад 500 км

    Про це на своїй Фейсбук-сторінці повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.

    «Україна стабільно входить до топ-постачальників органічної продукції до ЄС, і ми робимо все, щоб це лідерство зберегти», – зазначив він.

    Так, частка Європи у експорті української органічної продукції за 2024 рік становить 93%, країни Північної Америки купують 6% такої продукції, Азія — 2%.

    Читайте также: Їстівні квіти експортують в Дубай

    Україна є важливим постачальником на європейський ринок органічної кукурудзи, пшениці, сої, соняшникового насіння/олії/макухи, пшона, ягід (малина, чорниця), меду тощо.

    Зокрема, у 2024 році Україна експортувала до країн Євросоюзу 204 тонни органічної продукції. У період з 2018 по 2024 рік наша країна щороку постачає близько 170 тис. тонн шроту.

    Нагадаємо, щороку внутрішній ринок органічної продукції розширюється на 60-100%.

    https://agrotimes.ua/agromarket/yevrosoyuz-ye-klyuchovym-rynkom-dlya-eksportu-ukrayinskoyi-organichnoyi-produkcziyi/

    Читайте также: На Одещині різкі перепади температури загрожують майбутньому врожаю винограду

  • Як загострення відносин між США та ЄС щодо Гренландії позначаться на ринку кукурудзи

    Як загострення відносин між США та ЄС щодо Гренландії позначаться на ринку кукурудзи

    У разі запровадження ЄС митами на рівні 10% на американські товари на тлі загострення питання щодо Гренландії, українська кукурудза може отримати певну підтримку.

    Читайте также: Від 2016 року виноробство стало прозорішим та «зеленішим», – експертка

    Про це повідомляють аналітики торгово-аналітичної компанії «Barva Invest» у Телеграм.

    На думку аналітиків, один із можливих сценаріїв полягає в тому, що тарифи можуть торкнутися американської кукурудзи, яка постачається передусім на іспанський ринок, що змусить імпортерів шукати альтернативні країни поставки (оріджини). У теорії такий розвиток подій міг би мати суттєве значення для України, яка разом із США є двома найбільшими постачальниками на Іспанію (Бразильський експорт з появою врожаю сої сходитиме нанівець). Це потенційно підтримало б ціни CIF в Іспанії та, відповідно, ціни FOB, CPT і внутрішні закупівельні ціни в Україні.

    «Водночас ми поки що ставимося до цього сценарію скептично. Ключова причина – структура та обсяги фактичного експорту кукурудзи зі США до Іспанії. Активна присутність американської кукурудзи на цьому напрямку є явищем лише кількох останніх сезонів, насамперед 2024-25, тому говорити про сформовану довгострокову сезонність наразі неможливо», – констатують у «Barva Invest».

    Вона зазначили, що торік США поставили до Іспанії 1.3 млн т кукурудзи в період з січня по березень. На перший погляд може здатися, що саме цей обсяг і може зависнути в повітрі у разі введення мит, і що іспанцям доведеться шукати заміну в повному обсязі на інших ринках. Проте аналіз динаміки експорту показує іншу картину.

    Читайте также: Зростає попит на пальне через посилення морозів

    «Поставки не формувалися заздалегідь великими партіями, а мали характер постійного, але дрібного потоку. Упродовж зазначеного періоду щотижня на Іспанію відвантажувалось близько 100 тис. т, тобто один-два панамакси, паралельно із чим укладалися нові угоди зі схожими обʼємами. Це означає, що форвардна імпортна книжка трейдерів, імовірно, була обмеженою та постійно поповнювалась, а не була сформована на весь мільйон заздалегідь, як це буває у випадку з іншими країнами збуту. У такому разі, навіть якщо припустити, що тарифи справді будуть запроваджені і вони зачеплять американську кукурудзу, на нашу думку мова йтиме про 300-400 тис т. На додачу до цього, з нещодавнім різким розвалом на Чикаго, іспанці ймовірно збільшили свою імпортну позицію на дальні місяці з привʼязкою до ціни на біржі, але поки що не купуючи конкретно у США. Це, безумовно, позитив для України, оскільки додатковий попит міг би частково перейти на наш оріджин, але масштаб впливу буде суттєво меншим, ніж може здаватися на перший погляд», – акцентують аналітики компанії.

    На їх переконання, залишається принципове питання, чи взагалі американська кукурудза стане ціллю потенційних мит з боку ЄС. Попередній досвід тарифних протистоянь між Європою та США показує, що ЄС намагався уникати обмежень саме на імпорт кукурудзи, розуміючи негативні наслідки для тваринницького сектору Іспанії. Поки не з’явиться конкретика щодо переліку товарів і механізмів обмежень, немає підстав вважати, що підхід кардинально зміниться. Тому нинішні переживання на іспанському ринку виглядають зрозумілими, але значною мірою спекулятивними. Ця історія може створювати враження паніки до появи реальних даних, яким трейдери скористуються та це дійсно підтримає ціну, але все ж фактичний вплив може виявитися дуже обмеженим як в часі, так і за обсягами потенційного перерозподілу попиту.

    «Сьогодні Чикаго не працюватиме через святкування дня Мартіна Лютера Кінга, тож реакція на біржі буде вже завтра під кінець робочого дня в Україні», – підсумували в «Barva Invest».

    Нагадаємо, частка української кукурудзи на ринку ЄС скоротилась до 26%.

    https://agrotimes.ua/agromarket/yak-zagostrennya-vidnosyn-mizh-ssha-ta-yes-shhodo-grenlandiyi-poznachatsya-na-rynku-kukurudzy/

    Читайте также: Черешню, заражену у перші роки після закладки, слід видалити у той же сезон

  • ЄС та країни МЕРКОСУР підписали угоду про вільну торгівлю

    ЄС та країни МЕРКОСУР підписали угоду про вільну торгівлю

    Високопосадовці ЄС та південноамериканського блоку Меркосур підписали 17 січня в Парагваї угоду про вільну торгівлю, що відкрило шлях для найбільшої в історії Європейського Союзу торговельної угоди після 25 років переговорів.

    Читайте также: Умови для перезимівлі озимих у першій декаді січня на Київщині були задовільними

    Про це пише Reuters.

    Угоду, спрямовану на зниження тарифів та стимулювання торгівлі між двома регіонами, тепер має схвалити Європейський парламент та ратифікувати законодавчі органи членів Меркосур: Аргентини, Бразилії, Парагваю та Уругваю.

    Угода отримала зелене світло від більшості європейських країн, незважаючи на занепокоєння фермерів та екологічних груп, які побоюються сплеску недорогого імпорту з Південної Америки та посилення вирубки лісів.

    Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що угода створить найбільшу зону вільної торгівлі у світі.

    «Ця угода надсилає дуже сильний сигнал світові. Вона відображає чіткий та усвідомлений вибір. Ми обираємо справедливу торгівлю замість тарифів. Ми обираємо продуктивне, довгострокове партнерство замість ізоляції», – сказала вона.

    Читайте также: Переробники за тиждень підвищили ціни на соняшник на $30–40/т

    Безпосередньо перед церемонією в суботу вранці президент США Дональд Трамп пообіцяв запровадити підвищені мита проти восьми європейських країн, якщо Сполученим Штатам не дозволять купити Гренландію.

    «Ця угода допоможе обом нашим блокам зорієнтуватися у дедалі турбулентнішому політичному середовищі, не відмовляючись від наших цінностей, що стане справжньою віхою у зміцненні нашої економічної безпеки», – сказав президент Європейської ради Антоніу Кошта.

    Нагадаємо, французьскі фермери заблокували тракторами дороги напередодні голосування ЄК щодо торговельної угоди з МЕРКОСУР.

    https://agrotimes.ua/agromarket/yes-ta-krayiny-merkosur-pidpysaly-ugodu-pro-vilnu-torgivlyu/

    Читайте также: «Сади Дніпра» оптимізували сортування яблук для пришвидшення експорту

  • Експорт української пшениці орієнтований на країни MENA

    Експорт української пшениці орієнтований на країни MENA

    Ринок ЄС у сезоні 2025/26 став більш диверсифікованим із сильнішими позиціями Північної Америки та Балкан.

    Читайте также: Здешевлення свинини та картоплі знизило вартість «борщового набору»

    Про це повідомляють аналітики Spike Brokers.

    Імпорт м’якої пшениці в ЄС скоротився з 4.43 до 2.15 млн т (–52%). Структура постачальників різко змінилася: частка України впала з 67,3% (2.98 млн т) до 22.3% (479 тис. т), що означає втрату лідерства.

    Канада підвищила частку до 40% (858 тис. т) проти 13% торік, Молдова та Сербія збільшили присутність до 17.3% і 14.3%.

    За 8 днів січня Україна експортувала 176.6 тис. т пшениці, зосередивши поставки у трьох країнах: Алжир – 62.2 тис. т (35%), Єгипет – 52.3 тис. т (30%), Ємен – 44.1 тис. т (25%).

    Читайте также: Стебловий метелик становитиме одну з основних загроз для кукурудзи 2026 року – прогноз

    Експорт чітко орієнтований на MENA, тоді як активність ЄС мінімальна.

    Логістика портів вплинула на кон’юнктуру: попри низьку ліквідність ринку, окремі спотові угоди проходили на рівні $208 за фураж (10.5% білка) та до $213 за продовольчу пшеницю (11.5%).

    Загальний ринок залишається перевантаженим пропозицією та слабким попитом. Спотовий індекс продовольчої пшениці (11.5%) з CPT-порт знизився до $210 (-1$), тоді як індекс фуражної зріс до $206 (+1$).

    Нагадаємо, експорт пшениці перевищив 8 млн тонн.

    https://agrotimes.ua/agromarket/eksport-ukrayinskoyi-pshenyczi-oriyentovanyj-na-krayiny-mena/

    Читайте также: Італія інвестує €6 млн у модернізацію зрошувальних систем Одещини

  • Частка української кукурудзи на ринку ЄС скоротилась до 26%

    Частка української кукурудзи на ринку ЄС скоротилась до 26%

    Україна втратила більш ніж половину своєї торішньої присутності на ринку ЄС: з 5.78 млн т (56%) до 2.15 млн т (26%). Імпорт кукурудзи в ЄС знизився з 10.33 млн т до 8.22 млн т (-20%).

    Читайте также: Агрономка розповіла, чому яблуні витримали заморозок і дали рекордний урожай

    Про це повідомляють аналітики Spike Brokers.

    Вакантну частку ринку заповнили Бразилія (2.88 млн т, 35%) та США (2.62 млн т, 31.8%), які разом забезпечують понад дві третини імпорту.

    Світовий ринок кукурудзи стає одним із найбільш конкурентних, а позиції України ослабли через затримку збиральної кампанії та логістичні обмеження, пов’язані з постійними атаками рф на портову інфраструктуру. Водночас агресивна експансія Південної та Північної Америки гарантувала ЄС стабільні поставки.

    Пропозиція кукурудзи в Україні продовжує зростати. Культуру зібрано на 91% площ, а валовий урожай станом на 08.01.26 досяг 28.7 млн т. За перші 8 днів січня Україна експортувала 579 тис. т кукурудзи. Основними напрямками стали Італія – 179.8 тис. т, Туреччина – 113.7 тис. т, а також ринки MENA: Туніс (72.9 тис. т), Єгипет (56.1 тис. т) і Лівія (56.7 тис. т).

    У структурі ЄС найбільші обсяги отримали Нідерланди (50.9 тис. т) та Іспанія (26.6 тис. т). Підвищення ефективності роботи портів та швидкості вивантаження спричинило тимчасову нестачу товару в портах, що призвело до укріплення цін із поставкою в січні. Частина угод закривалася на рівні $208.

    Читайте также: Профільний комітет схвалив законопроєкт щодо лібералізації земельних відносин

    Спотовий індекс ціни кукурудзи з поставкою CPT-порт (30 днів) підвищився на $1 – до $207. З жовтня 2025 року Україна відвантажила в напрямку Італії 1.4 млн т кукурудзи, що суттєво наситило попит цього ринку.

    Перший робочий тиждень після новорічних свят не приніс значної активності з боку європейських покупців, які досі отримують та розвантажують поставки 2025 року – як морським, так і залізничним транспортом. Перші індикації попиту італійського ринку на поставки потягами з березня становлять €176 FCA Чоп із поставкою у березні-червні.

    Нагадаємо, ціни на кукурудзу в портах зросли на 2-3 дол./т.

    https://agrotimes.ua/agromarket/chastka-ukrayinskoyi-kukurudzy-na-rynku-yes-skorotylas-do-26/

    Читайте также: Загрозливих явищ для перезимівлі озимих на Волині не фіксували

  • Український ріпак втримав лідерські позиції на ринку ЄС

    Український ріпак втримав лідерські позиції на ринку ЄС

    За серпень-грудень Україна експортувала 364 тис. т ріпакової олії – еквівалент 866 тис. т насіння, що відображає високу завантаженість переробки на початку сезону.

    Читайте также: МОЗ оновило правила застосування ЗЗР: що треба знати аграріям, аби зменшити ризик штрафів

    Про це повідомляють аналітики Spike Brokers.

    Після піку у вересні (122 тис. т) експорт олії знижувався до 47 тис. т у грудні, що пов’язано зі зростанням привабливості експорту насіння та скороченням сировинної пропозиції.

    Собівартість переробки для виробників цього року більш ніж подвоїлася, різко знизивши її конкурентність.

    За липень-грудень експорт ріпаку становив 1.359 млн т, переробка – 870 тис. т, залишаючи понад 1 млн т потенційного експорту при врожаї 3.2 млн т. Торік ці показники становили 2.8 млн т експорту та лише 200 тис. т переробки.

    Два однакові за врожаєм роки дали принципово різний результат через зміну структури збуту, логістики та запровадження експортного мита на посередників, що підірвало ринкову активність. Імпорт ріпаку до ЄС у сезоні 2025/26 скоротився з 3.23 до 1.85 млн т (-43%) через сильний європейський урожай і нижчий попит з боку біопалива.

    Читайте также: Затверджено мінімальні експортні ціни на січень

    Україна зберегла перше місце, але її частка знизилася з 62% до 57% (1.06 млн т). Натомість імпорт ріпакового шроту зріс із 220.9 до 527.7 тис. т (+139%) та перейшов під домінування Канади (77% ринку). Частка України впала з 75% до 13%.

    Ціни на український ріпак не-ГМО ISCC торгувалися на рівні: лютневий MATIF – €14 CIF Болгарія, близько -€30 у напрямку Констанци та на рівні паритету до MATIF у напрямку Німеччини.

    Нагадаємо, виробники ріпаку та сої можуть подати заявку для звільнення від експортного мита до 1 лютого.

    https://agrotimes.ua/agromarket/ukrayinskyj-ripak-vtrymav-liderski-pozycziyi-na-rynku-yes/

    Читайте также: ФАО підтримає аграріїв з прифронтових регіонів України

  • Французьскі фермери заблокували тракторами дороги напередодні голосування ЄК щодо торговельної угоди з МЕРКОСУР

    Французьскі фермери заблокували тракторами дороги напередодні голосування ЄК щодо торговельної угоди з МЕРКОСУР

    Французькі фермери сьогодні, 8 січня, заблокували тракторами дороги до Парижа та такі визначні місця, як Тріумфальна арка, на знак протесту проти масштабної торговельної угоди, яку Європейський Союз має підписати з країнами Південної Америки.

    Читайте также: Експорт соняшнику впав до найнижчого за два десятиріччя рівня

    Про це повідомляє Reuters.

    Фермери зі спілки Coordination Rurale закликали до протестів у Парижі через побоювання, що угода про вільну торгівлю з блоком МЕРКОСУР заполонить ЄС дешевим імпортом продуктів харчування.

    Вони також протестували проти надмірного місцевого регулювання і вимагали припинення урядової політики винищення корів у відповідь на спалахи висококонтагіозної хвороби ВРХ.

    «Ми перебуваємо між обуренням і відчаєм. Ми відчуваємо себе покинутими, і МЕРКОСУР є прикладом цього», – сказав агентству Reuters під Ейфелевою вежею Стефан Пеллетьє, старший член профспілки Coordination Rurale.

    Фермери прорвали поліцейські контрольно-пропускні пункти, щоб потрапити до міста, проїхавши Єлисейськими полями та заблокувавши дорогу навколо Тріумфальної арки до світанку, перш ніж зібратися перед Національними зборами.

    Читайте также: Середня вартість 1 га придбаної юрособами землі становить 74 323 грн

    Десятки тракторів заблокували автомагістралі, що ведуть до столиці, напередодні ранкової години пік, зокрема трасу A13, що веде до Парижа із західних передмість та Нормандії, що спричинило 150-кілометрові затори, повідомив міністр транспорту.

    Пізніше до них біля Ейфелевої вежі приєдналися фермери з FNSEA та молодих фермерських спілок.

    Цього тижня Європейська комісія запропонувала виділити 45 мільярдів євро фінансування для фермерів та погодилася знизити імпортні мита на деякі добрива, щоб завоювати прихильність країн, які вагаються у своїй підтримці Меркосур.

    Голосування щодо угоди очікується у п’ятницю.

    Раніше польські фермери вимагали скорочення імпорту з України та країн МЕРКОСУР.

    https://agrotimes.ua/agromarket/franczuzski-fermery-zablokuvaly-traktoramy-dorogy-naperedodni-golosuvannya-yek-shhodo-torgovelnoyi-ugody-z-merkosur/

    Читайте также: Алжир активно купував українську пшеницю

  • Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Кабмін затвердив обсяг квоти на експорт цукру до ЄС

    Кабінет міністрів України затвердив переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, на 2026 рік.

    Читайте также: Туніс відновив закупівлю українських висівок та борошна

    Постанова уряду № 1795 від 31 грудня 2025 року, зокрема, передбачає квоту на експорт цукру до країн ЄС обсягом 100 тис. тонн на 2026 рік (додаток 5).

    Обсяг квоти, затвердженої для товару «Цукор», розподіляється Мінекономіки між експортерами пропорційно фактичним обсягам виробництва зазначеного товару за січень — грудень 2025 р., підтвердженим завіреними заявником — суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або уповноваженою ним особою копіями форм державного статистичного спостереження № 1-П (місячна) за відповідні місяці 2025 року.

    Інформація про фактичні обсяги виробництва цього товару за січень — грудень 2025 р. подається експортерами до Мінекономіки із підтвердними документами до 20 січня 2026 року.

    Читайте также: Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    Додатком 4 постанови № 1795 затверджено перелік товарів (аграрної продукції), експорт яких до Болгарії, Румунії, Словаччини, Угорщини та Польщі підлягає ліцензуванню. Мова йде про пшеницю і суміш пшениці та жита (меслин), кукурудзу, насіння ріпаку або кользи, насіння соняшнику.

    Нагадаємо, Україна продовжить режим ліцензування експорту агропродукції до 5 країн ЄС.

    https://agrotimes.ua/agromarket/kabmin-zatverdyv-obsyag-kvoty-na-eksport-czukru-do-yes/

    Читайте также: Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

  • Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    Частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%

    За підсумками 2025 року Україна експортувала агропродукції на суму 22,53$ млрд, що на 8,8% або на 2,15$ млрд менше за результат попереднього року.

    Читайте также: Режим експортного забезпечення приніс понад  575 млрд грн валютної виручки

    Про це повідомляє пресслужба УКАБ.

    Попри зменшення валютної виручки частка АПК у загальній структурі експорту товарів у 2025 році склала 56,1%. Хоча цей відсоток дещо знизився порівняно з рекордним 2023 роком, коли агропродукція займала 61% усього експорту, галузь продовжує генерувати понад половину доходів країни від зовнішньої торгівлі.

    Найбільш помітним трендом стало скорочення агроекспорту до Європейського Союзу. Якщо у 2022-2024 роках частка ЄС у структурі українського агроекспорту стабільно перевищувала 50%, то у 2025 році вона впала до 47,5% (10,7$ млрд). Одними із факторів впливу є зміна логістичних маршрутів і посилення регуляторних обмежень на європейському ринку. Також спостерігається загальне зниження динаміки торгівлі, а саме: сальдо з ЄС скоротилося до 6,06 $ млрд проти 8,87 $ млрд у 2024-му.

    Читайте также: Стабілізація морської логістики стимулюватиме більш активні закупівлі соняшника

    Натомість на тлі зменшення експортних надходжень спостерігається зворотна тенденція в сегменті імпорту. У 2025 році закупівлі іноземної агропродукції зросли до рекордних за останні п’ять років 8,75$ млрд. Хоч частка агротоварів у загальному імпорті України залишається стабільною протягом останніх чотирьох років на рівні близько 10,8%, проте в абсолютних цифрах витрати на імпорт харчової продукції з кожним роком зростають. Водночас у 2025 році понад 53% від усього агроімпорту (4,64 $ млрд) надійшло з країн Європейського Союзу, що підкреслює глибоку інтеграцію споживчого ринку України з європейським.

    Нагадаємо, ЄС скоротив імпорт української агропродукції на 21%.

    https://agrotimes.ua/agromarket/chastka-apk-u-zagalnij-strukturi-eksportu-tovariv-u-2025-roczi-sklala-561/

    Читайте также: ЕКА приймає онлайн-заяви на часткову компенсацію знищеного війною майна при страхуванні від воєнних ризиків