
Диплоїдну сливу як в Україні, так і за кордоном, вирощують переважно на сильнорослих підщепах, характеристики яких роблять бізнес менш привабливим.
Читайте также: Система живлення культур в Alebor Group останніми роками зазнала змін
Таку думку у своїй статті для журналу «Садівництво по-українськи» висловлює Іван Ярмолюк, засновник ФГ «Відродження».
«Пізній вступ у промислове плодоношення (лише на 5–6 рік), виражена періодичність (згадане падіння врожайності в окремі роки), а також високорослі дерева, що потребують інтенсивної обрізки й ускладнюють збір урожаю», – перераховує він.
Найкращі для диплоїдної сливи і адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов України, середньорослі підщепи, навпаки, розмножуються вегетативно, а не кісточкою, що забезпечує швидкий перехід у повне плодоношення, продовжує експерт.
Читайте также: Вірус томату потрапляє навіть у стерильну теплицю десятком шляхів
«Перші плоди з’являються вже на другий рік після посадки, а на третій–четвертий отримуємо промисловий урожай, який значно легше збирати. В Україні та Європі середньорослі підщепи майже не використовують, адже їх просто не виробляють – вони не «розкручені».
Читайте також: Диплоїдні сорти сливи дозрівають на полицях магазинів та мають кращу лежкість
https://agrotimes.ua/ovochi-sad/zmina-pidshhepy-mozhe-zrobyty-biznes-na-slyvi-bilsh-pryvablyvym/
Читайте также: Американський фундук утримав форму після понад року зберігання