Як зменшити кількість помилок на елеваторі з керуванням на релейних схемах

Елеваторні підприємства України та Східної Європи із керуванням на релейних схемах дедалі частіше звертаються з приводу промислової автоматизації.

Читайте также: Північний кластер «Епіцентр Агро» впроваджує диференційоване внесення добрив і насіння

Про це в інтерв’ю АgroТimes розповіли директор із розвитку Grain Capital Ігор Гапонюк і керівник RnD Grain Capital Сергій Артюшкін.

“Втрати, на які раніше заплющували очі, сьогодні стали неприпустимими. Брак кадрів фактично перетворився на їх майже повну відсутність, а непрозорість процесів створює комплекс проблем, критичних для керування бізнесом. Власне це і є запит останні п’ять років: як зменшити кількість помилок і підвищити прозорість у керуванні елеватором”, – зауважив Ігор Гапонюк.

Своєю чергою Сергій Артюшкін вказав на недоліки й ризики керування на релейних схемах у розрізі операційних витрат. Зокрема, такий тип керування не передбачає захисту  від змішування культур. Крім того, збільшуються витрати на обслуговування внаслідок прямого пуску обладнання та відсутності онлайн-контролю його стану. Також за релейного типу керування час запуску, зупинки та перебудови маршруту більший, тож фактично ваше обладнання «возить повітря». До вищеперелічених недоліків додаємо збільшення Фонду заробітної плати: адже мінімізація автоматизації призводить до збільшення операційного та управлінського персоналу.

На переконання Ігоря Гапонюка, якісно виконана типова промислова автоматизація може розв’язати вище перелічені проблеми. Проте у Grain Capital є власні переваги
”Звісно, ми будуємо систему керування на ПЛК провідних світових виробників — Siemens і Schneider Electric. Це забезпечує дотримання вимог по надійності й швидкості реакції системи. Інша справа — програмне забезпечення. Це власна розробка, тому ми не обмежені в тому, щоб продукт був максимально простим, зрозумілим, зручним”, – акцентував він.

Читайте также: «Квінта Агро» провела у Миколаєві конференцію про технології в умовах посухи

Сергій Артюшкін уточнив, що бюджет ефективного проєкту зазвичай становить 60–80 тисяч євро. Проте тільки індивідуальний підхід, дослідження поточного стану об’єкта, а також визначення головних потреб і обмежень дозволяють сформувати точну й обґрунтовану вартість.

“Щодо результату інвестицій — ви отримуєте керований бізнес із будь-якого куточка світу з можливістю подальшого розвитку й інтегрування SCADA у зовнішні системи. Також це — безаварійна автоматична робота, мінімальні простої та витрати на позапланові ремонти. Значне зменшення ризиків людської помилки завдяки автоматичному захисту, блокуванню та попередженням. З’являється повна історія роботи обладнання та дій персоналу. Навчання кадрів не перевищує тиждень. Також скорочується фонд заробітної плати, а обслуговування перетворюється з хаотичного на заплановане”, – підсумував Ігор Гапонюк.

Нагадаємо, сучасний ІТ-продукт забезпечує надійність рішень промислової автоматизації.

Читайте также: AMAZONE презентує систему EasyTram для точного планування технологічних колій