Найкращий спосіб позбутися хвороб на свинофермі ‒ депопуляція.

На цьому в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer наголосив Ігор Вощенко, співзасновник ТОВ «Рябушківський бекон», голова громадської спілки «Асоціація тваринників та птахівників Сумщини».

Читайте также: Продажі тракторів в Італії зросли на 13,7% у 2025 році

«Я проводив депопуляцію двічі, ‒ зауважив він. ‒ Хворі тварини не дадуть високих показників: ані щодо відтворювання, ані щодо росту. Застосування антибіотиків або навіть вакцин, які присаджують імунну систему, ‒ це падіння росту. Є вакцини, без яких не можна працювати, а без інших можна обійтися. То краще провести депопуляцію, й через 5-6 місяців побачити, що скорочується падіж, збільшується збереженість поросят, загалом зменшується конверсія корму. Економіка тільки виграє, бо ж і вартість вакцин щороку підвищується: що більше вакцин, то більші витрати на зарплату».

Серед хвороб, що постійно завдають збитків свинофермі, ‒ дизентерія.

«Для мене поява дизентерії на підприємстві ‒ сигнал для майбутньої депопуляції, ‒ зауважив Ігор Вощенко. ‒ Адже боротьба з нею потребує постійного застосування антибактеріальних препаратів: із хворобою можна жити роками, але ж це економічно вбиває підприємство. З’явився актинобацильоз, гемофільоз, атрофічний риніт, бурсити ‒ депопуляція. Мікоплазмоз ‒ можна вирішувати: робити чи ні. Бо це ‒ шлях до майбутнього актинобацильозу, гемофільозу».

До того ж завезення нових тварин не лише оздоровлює стадо, а й омолоджує, підкреслив Ігор Вощенко.

Читайте также: DanBred разом із Vilomix виводять генетику свиней в Україні на новий рівень

«Часто на підприємстві падають показники, бо лишаються менш продуктивні свиноматки ‒ високопродуктивних швидше вибраковують. Тому коли немає фахівця, який уміє жорстко бракувати, або коли не змінюється поголів’я, немає ремонту, поголів’я старішає й втрачає продуктивність, ‒ пояснив він. ‒ Знаю, що деякі великі підприємства доволі часто вдаються до депопуляції окремих майданчиків, до ремонтів ‒ бо за 7 років решітчаста підлога, система подачі кормів, вентиляції починають сипатися, а міняти їх за наявності тварин складно».

Раніше ми писали, чому в Україні непросто активно застосовувати схему депопуляції.

Читайте также: Дрібні помилки через людський фактор у теплиці призводять до хвороб і втрат

https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/svynoferma-koly-doczilna-depopulyacziya/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пов'язані записи

Витрати на імпорт живої птиці за 4 місяці збільшилися на 37,7%

У січні-квітні 2026 року Україна імпортувала 1,6 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 14,3% більше, ніж...

Прочитайте всі

Як тепловий стрес позначається на травній системі корів

Тепловий стрес також суттєво впливає на імунну систему корови. Зміщується імунна відповідь: порушується баланс між про- та протизапальними механізмами. На кліти

Прочитайте всі

Молочний сектор України отримав дорожню карту євроінтеграції

Молочна галузь отримала практичний план підготовки до роботи за правилами Євросоюзу. У Києві презентували Дорожню карту інтеграції молочного сектору України до

Прочитайте всі

Складні погодні умови ‒ не вирок для заготівлі кормів

За прогнозу весняних дощів, низьких температур, хмарності заготівля кормів перетворюється на гру з годинником. Проте навіть за таких умов можна забезпечити якіс

Прочитайте всі

Морожена риба за рік зросла в ціні більше ніж на чверть

У квітні середня споживча ціна мороженої риби зросла на 2,8% ‒ до 240,24 грн/кг проти 233,62 грн/кг у березні.

Прочитайте всі

Коефіцієнт тільності корів об’єктивніше відображає ефективність запліднення

Ключовим показником ефективності відтворення великої рогатої худоби є рівень запліднення корів. Він визначається як співвідношення кількості корів, які стали ті

Прочитайте всі