Як визначити норми внесення азотних добрив під озимі

Для активізації ростових процесів озимих зернових після зимового спокою рослин проводять перше підживлення ‒ регенераційне. Критерієм для визначення дози азотних добрив є кількість рослин на одиниці площі та їх розвиток, а ефективний строк – період активного росту протягом 10-15 діб після відновлення вегетації. Коефіцієнт використання поживних речовин у цей час найбільший і сприяє відновленню та кращому розвитку надземної поверхні і кореневої системи.

Читайте также: Виробник роботів Robotti оголосив про банкрутство

Про це інформують науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.  

Розпочинати підживлення слід із слабше розвинутих посівів (2-4 листки, початок кущіння) та густотою рослин 350-400 шт./м2 орієнтовно N45‒60 (1,3-1,8 ц/га аміачної селітри); завершувати ‒ на площах з кращим розвитком рослин (3-5 і більше пагонів) і густотою 450-500 шт./м2, орієнтовна доза добрив N30‒45 (0,9-1,3 ц/га аміачної селітри).

За умов пізнього відновлення вегетації (після 1 квітня) проводять перше азотне підживлення на всіх площах пшениці озимої незалежно від стану розвитку рослин. Доза азоту в І підживленні становить 25-30 % повної норми внесення елемента.

Традиційним для першого підживлення є застосування аміачної селітри, яка містить дві форми азоту: нітратну та амонійну. Добриво фізіологічно кисле (1 ц нейтралізується 0,74 ц СаСО3), водорозчинне, гігроскопічне. За внесення аміачної селітри та надлишку вологи значна частина нітратного азоту вимивається в нижні шари ґрунту, внаслідок чого азот стає недоступним для живлення рослин.

Читайте также: На розмінованих землях Миколаївщини закладають виноградники та сади

Основним азотним добривом для зернових колосових культур є КАСи, які мають високу фізіологічну активність, що зумовлена наявністю трьох форм азоту (нітратна, амонійна, амідна). Оптимальні терміни внесення КАСів – по мерзлоталому ґрунту та у фазі кущіння. Втрати азоту при застосуванні КАС не перевищують 10 %, тоді як із гранульованих азотних добрив ‒ 30…40 %.

За недостатнього внесення фосфорно-калійних добрив з осені весняне підживлення рослин азотними добривами може бути малоефективним. Можна використовувати азотно-фосфорно-калійне добриво (2,0…2,5 ц/га) або суміш з аміачною селітрою (по 1 ц/га кожного).

Застосовувати високі дози у першому весняному підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

Нагадаємо, кілька декад поспіль на озимих фіксувалася притерта льодяна кірка.