Чому частина посівів озимини цього року опинилися під водою – пояснюють екоактивісти

Озима пшениця та ріпак цього року подекуди опинилися під водою: коріння задихається без кисню, і рослини гинуть. Навіть якщо частина врожаю вціліє, вихід техніки в поле для внесення добрив буде надзвичайно складним, пише незалежне об’єднання експертів та екоактивістів Ekoltava.

Читайте также: Запущено новий модуть публічної звітності ДАР

«Робота у полі перетворюється на виснажливу боротьбу зі стихією та наслідками розливу річок. Але постає закономірне питання: як сільськогосподарські культури взагалі опинилися в зоні затоплення? Адже заплава – це територія, де ризик підтоплення є постійним, і це не «вибрик» природи, а нормальний природний процес. Уперше за кілька років ми побачили справжню сніжну зиму, і це цілком природно, що річки повертають собі свої заплави. Сама природа нагадує, що тут не має бути ніякого ріпаку. Це законний природний буфер, на який варто зважати»,

– йдеться в повідомленні.

За словами екоактивістів, сільськогосподарські угіддя затоплює найчастіше саме тому, що вони засіяні в межах заплавних лук. Головна їхня ознака – високий рівень ґрунтових вод. Через малосніжні зими цей ризик часто ігнорують, і заплави стають ріллею. Подекуди орють впритул до русел, що є прямим ігноруванням Водного кодексу України. Головна біда полягає в тому, що Водний кодекс України прямо забороняє розорювання заплав малих річок, але в Земельному кодексі ця норма відсутня. Виникає небезпечна «розмитість» меж.

Чимало таких територій розпайовані з цільовим призначенням 01.03 (для ведення особистого селянського господарства) або 01.01 (товарне сільгоспвиробництво), хоча вони мали б належати до коду 01.08 (для сінокосіння і випасання худоби), де вимагаєтсья збереження природного трав’яного покриву. Код 01.08 зазвичай присвоюють землям, які спеціально виділялися громадою саме для цих потреб, або коли власник свідомо змінив призначення ділянки для її захисту. Але на ділі так практично не відбуваєтсья.

Читайте также: Аграрії залучили 52 млрд грн за програмою «5-7-9%»

«Заплавні луки можуть бути частиною ділянок і з іншими цільовими призначеннями. Проте для їхнього захисту статус цих угідь саме як сіножатей (код 002.01) має бути обов’язково зафіксований у документації із землеустрою. Часто природні луки помилково або навмисно реєструють під кодом 001.01 («Рілля»), що створює передумови для їхнього незаконного розорювання»,

– додають в об’єднанні Ekoltava.

Заплавні луки є пріоритетними об’єктами для заповідання через їхню роль у:

• підтримці водного балансу,
• запобіганні ерозії та захисті малих річок,
• поглинання вуглецю,
• збереження біорізноманіття.

«Заплавні луки є ключовими для тримання водного режиму, але натомість перетворюються на ріллю. Це руйнує екологічний баланс. Віддаючи луки під ріллю заради короткострокової (і часто неправомірної) вигоди, громади втрачають довгострокове здоров’я своїх екосистем. Заплавні луки – це частина водно-болотних угідь, які мають охоронятися»,

Читайте также: Синергия аграрных традиций и высоких технологий в современном быту

– йдеться в повідомленні.