Україна може втратити до $5 млрд експортної виручки через дорогі добрива

Зростання вартості мінеральних добрив створює серйозні ризики для проведення посівної кампанії та майбутнього врожаю в Україні.

Читайте также: Весняна посівна на Житомирщині стартувала на тиждень пізніше, ніж торік

Згідно з оцінками ВАР, теперішня цінова ситуація вже ставить під сумнів можливість аграріїв забезпечити поля необхідними ресурсами.

«Якщо станом на сьогодні ми говоримо про аміачну селітру, карбамід, то вони коштують вже в межах 40 тис. грн/т, і це надзвичайно великі кошти. У світі також спостерігається ріст, і якщо на зовнішніх ринках ціна складає близько 750–760 доларів, то в Україні через логістику та мита вона ще вища. Це формує внутрішню ціну. Виробники вже зараз замислюються, чи зможуть внести добрива в повному обсязі. І відповідь, на жаль, очевидна — повною мірою забезпечити себе не вдасться», — зазначив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Ключовою проблемою є відсутність економічної доцільності інвестувати значні кошти у добрива за умов невизначених майбутніх цін на агропродукцію.

«Сьогодні немає фінансової рентабельності працювати в цьому напрямку, адже всі ресурси витрачаються на посівну, а ціни на зернові та олійні влітку залишаються невідомими. Є ризик, що вони будуть значно нижчими за витрати, які вже понесли аграрії. У таких умовах ВАР пропонує конкретні рішення, щоб стабілізувати ситуацію. Ми розуміємо, що з певними інструментами допомоги вже запізнилися, але є кроки, які можна реалізувати зараз. Вони дозволять аграріям підготуватися до озимої посівної та накопичити необхідні обсяги добрив», — підкреслив Марчук.

Серед запропонованих рішень — зміни в логістиці, запуск виробництва та коригування митної політики.

Читайте также: «Контінентал Фармерз Груп» впроваджує штучний інтелект в HR-процеси

«Перше — це можливість морського перевезення вапнякової аміачної селітри, яка є вибухобезпечною, але наразі заборонена разом із небезпечними речовинами. Ми вже звернулися до Мінекономіки, Одеської ОВА та ВМС України з відповідними експертними висновками. Друге — запуск Одеського припортового заводу для виробництва добрив за рахунок наявного газу, який не був використаний. Третє — зниження мит на імпорт, що дозволить збільшити пропозицію на ринку. Без цих рішень питання внесення добрив аграріями залишається відкритим», — пояснив він.

ВАР наголошує, що недовнесення добрив може мати масштабні наслідки для економіки країни.

«Якщо ми говоримо про озиму посівну, ситуація може стати критичною, і ми ризикуємо втратити понад 20% майбутнього врожаю. У грошовому вимірі це більше 4–5 млрд доларів валютної виручки. А це ресурси, які підтримують економіку та ЗСУ. Не використовувати добрива — також не варіант, адже ми не зможемо виростити необхідні обсяги продукції. Україна залишається експортно орієнтованою аграрною державою, і від цього залежить не лише бізнес, а й економічна стійкість країни», — резюмував Денис Марчук.

Нагадаємо, завезення в Україну через Дунай вапнякової селітри може врегулювати дефіцит добрив.

Читайте также: Експорт кукурудзи майже досягнув 14 млн тонн