Метка: кліматичні зміни

  • 2025 рік став третім найтеплішим у світі з початку спостережень

    2025 рік став третім найтеплішим у світі з початку спостережень

    2025 рік вважається третім найтеплішим роком з початку глобальних спостережень у 1850 році. Річна температура поверхні планети була на 1,17°C вищою за середній показник 20-го століття, що нижче за рекордний 2024 рік на 0,12°C, та за другий найтепліший 2023 рік на 0,02°C.

    Читайте также: Ціни на сою укріпились в експортному напрямку і в сегменті внутрішньої переробки

    Про це повідомляє Superagronom.com із посиланням на National Centers for Environmental Information.

    10 найтепліших років в історії спостерігалися з 2015 року. Крім того, 2025 рік перевищив середній показник доіндустріального (1850–1900) періоду на 2,41°F (1,34°C).

    Рік характеризувався значно вищими за середні температури на більшій частині поверхні Землі. Найбільші теплові аномалії були зафіксовані в Арктиці, Європі, західній та південній Азії, а також у деяких частинах Антарктиди. Кожен континент, а також Арктичний регіон, увійшли до десятки найтепліших років. Примітно, що Європа, Океанія та Арктика зафіксували свій другий найтепліший рік за всю історію спостережень.

    У світовому масштабі наземні поверхні пережили свій другий найтепліший рік, тоді як океанічні поверхні посіли третє місце.

    Площа снігового покриву в Північній півкулі була нижчою за середню, становлячи в середньому 9,16 мільйона квадратних миль у 2025 році. Це був третій найнижчий річний показник за всю історію спостережень, поступаючись лише 1990 та 1988 рокам. Щомісячна площа коливалася від 17,56 мільйона квадратних миль у лютому до лише 1,12 мільйона квадратних миль у липні. Записи площі снігового покриву в Північній півкулі починаються з 1967 року.

    Середня площа арктичного морського льоду у 2025 році становила 3,93 мільйона квадратних миль, що є другим найнижчим показником за всю історію спостережень.

    Читайте также: Понад 40 інвесторів зацікавились концесією порту Чорноморськ

    У 2025 році по всій планеті стався 101 шторм з назвою, що перевищує середній показник за 1991–2020 роки (88). З них 52 досягли сили тропічного циклону (вітер ≥74 милі/год), а 24 досягли сили головного тропічного циклону (вітер ≥111 миль/год).

    У грудні 2025 року глобальна температура поверхні була на 1,05°C (1,89°F) вищою за середній показник 20-го століття – це п’ятий найтепліший грудень за всю історію спостережень. Протягом грудня спостерігалося повсюдне тепло, особливо на більшій частині Арктики та суходолу Північної півкулі, а також у деяких частинах півдня Південної Америки, північної Африки та західної Австралії. У кількох місцях температура була нижчою за середню, зокрема на Алясці, заході та південному сході Канади, північному сході США та центральній частині Росії. 

    Площа снігового покриву в Північній півкулі у грудні 2025 року посіла п’яте місце за кількістю снігових покривів у грудні за останні 60 років. Сукупна площа снігового покриву в Північній Америці та Гренландії була на 120 000 квадратних миль нижчою за середню, тоді як площа снігового покриву в Євразії була на 800 000 квадратних миль нижчою за середню.

    У світовому масштабі активність тропічних циклонів була майже нормальною, у грудні по всій земній кулі було зафіксовано шість тропічних штормів з назвами.

    Раніше було названо три основні прояви кліматичних змін в Україні.

    https://agrotimes.ua/agronomiya/2025-rik-stav-tretim-najteplishym-u-sviti-z-pochatku-sposterezhen/

    Читайте также: Як виявити червону гниль качанів кукурудзи на ранніх стадіях

  • Кліматичні зміни матимуть і позитивні, і негативні наслідки для аграріїв – науковець

    Кліматичні зміни матимуть і позитивні, і негативні наслідки для аграріїв – науковець

    Залежно від агрокліматичних зон у найближчі десятиріччя кліматичні зміни матимуть як позитивні, так і негативні наслідки для аграріїв.

    Читайте также: Фермери починають збирання цибулі після полягання рослин на 70%

    Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Олександр Фіщук, кандидат сільськогосподарських наук, директор Українського науково-практичного центру «Інститут живлення рослин».

    Наприклад, для зони Полісся – це подовження вегетаційного періоду, яке, безумовно, сприятиме формуванню вищих урожаїв. Щодо південних регіонів, то аграрії дедалі частіше стикатимуться з повітряними та ґрунтовими засухами.

    «Зміни клімату безперечно впливатимуть на фізіологічні процеси в рослинах, а отже, агрономам доведеться частіше стикатися з «фізіологічними», або, як їх ще називають, «неінфекційними», хворобами рослин»,

    Читайте также: ЄС та країни МЕРКОСУР підписали угоду про вільну торгівлю

    – зазначає Олександр Фіщук.

    Як показує науковий і практичний досвід, протидією кліматичним викликам є правильний підбір сортів / гібридів і максимально раціональна агротехнологія, невіддільним елементом якої є застосування мікродобрив.

    Раніше було названо три основні прояви кліматичних змін в Україні. Також ми писали, як кліматичні зміни впливають на розповсюдження шкідників.

    https://agrotimes.ua/agronomiya/klimatychni-zminy-matymut-i-pozytyvni-i-negatyvni-naslidky-dlya-agrariyiv-naukovecz/

    Читайте также: Умови для перезимівлі озимих у першій декаді січня на Київщині були задовільними

  • Межа зони достатнього зволоження зміщується на північ – дослідження

    Межа зони достатнього зволоження зміщується на північ – дослідження

    У характері розподілення атмосферних опадів в Україні спостерігається тенденція до збільшення малоефективних тривалих дощів (злив), коли їх місячна кількість випадає за один-два дні. Також спостережено зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, межа якої поступово зміщується в північному напрямку.

    Читайте также: Україна за рік експортувала продовольчих товарів на $22,5 млрд

    Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут захисту рослин НААН).

    «За даними Укргідрометеоцентру, середнє багаторічне значення ГТК за рік для зони Степу має становити 0,9, але, за моїми дослідженнями, за останні 23 роки цей показник знизився до 0,82 (табл. 2). Для Лісостепу норму ГТК зазначено як 1,3, що відповідає характеристиці зони «достатньої вологості», проте за проаналізований період цей показник становить 1,12, і це вже зона «недостатньої вологості». На Поліссі ГТК – 1,42 поки що перебуває в діапазоні «вологих» умов, проте все одно показник дещо зменшився (на 0,08), як порівняти з відповідним середнім багаторічним значенням»,

    – зазначає науковець.

    Якщо розглядати загалом по Україні, то ГТК мало б становити 1,3, але за період 2002-2024 рр. воно опустилося до 1,1. За аналізу ГТК безпосередньо за період активної вегетації (квітень-вересень) зазначених років і подальшому його порівнянні з середнім багаторічним –тенденція до зменшення (табл. 2). Проте різниця була значно більшою, ніж за аналогічного порівняння показників ГТК року, зі зниженням значень у північному напрямку, що свідчить про кардинальнішу зміну погодних умов саме у період вегетації.

    Так, у зоні Степу різниця між показниками ГТК за період вегетації (0,17) була більш ніж удвічі вищою, ніж між відповідними показниками за рік (0,08). Для Лісостепу ця різниця становила –10, а для Полісся – 5.

    Загалом по Україні ГТК періоду активної вегетації зросло на 0,26, як порівняти із середнім багато річним, що на 0,06 більше, ніж підви щення цього показника за рік. Протягом 2002-2024 рр., як у середньо му для України, так і для кожної з при родно-кліматичних зон, клімат стає все посушливішим, Найбільш посушливими були 2009, 2015, і 2018 роки (ГТК – 0,8), що на 0,43 менше від середнього багато річного значення (1,23). Досить низь кий ГТК (близько 0,9) також було зафіксовано у 2003, 2011, 2017 та 2024 роках. Найвологіші роки були тільки на початку періоду, що досліджувався (2002-2024): 2004-го – ГТК 1,5; 2005-го – ГТК 1,46 і 2010-го – ГТК 1,4. Однак навіть у ці роки простежувалася тенденція до поступового зменшення цього показника.

    Читайте также: Україна за рік експортувала продовольчих товарів на $22,5 млрд

    Водночас ГТК, що було більше за середньо багаторічне (1,23) також спостерігали і у 2014, 2021 та 2022 роках – 1,3. Аби відстежити просторові зміни в багаторічній динаміці розподілення опадів, було зроблено підрахунок середніх показників ГТК за останні п’ять років (2019–2024) по кожній з областей України й відображено їх картографічно.

    За порівняння з відповідним картографічним відображенням середніх багаторічних показників ГТК (1986–2005) чітко простежується зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, бо її межа зміщується в північно-західному напрямку.

    Нагадаємо, зміни клімату в Україні проявляються збільшенням суми ефективних температур. Раніше ми писали, як кліматичні зміни впливають на розповсюдження шкідників.

    https://agrotimes.ua/agronomiya/mezha-zony-dostatnogo-zvolozhennya-zmishhuyetsya-na-pivnich-doslidzhennya/

    Читайте также: Визначено коефіцієнт індексації НГО за 2025 рік

  • Межа зони достатнього зволоження зміщується на північ – дослідження

    Межа зони достатнього зволоження зміщується на північ – дослідження

    У характері розподілення атмосферних опадів в Україні спостерігається тенденція до збільшення малоефективних тривалих дощів (злив), коли їх місячна кількість випадає за один-два дні. Також спостережено зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, межа якої поступово зміщується в північному напрямку.

    Читайте также: Україна за рік експортувала продовольчих товарів на $22,5 млрд

    Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут захисту рослин НААН).

    «За даними Укргідрометеоцентру, середнє багаторічне значення ГТК за рік для зони Степу має становити 0,9, але, за моїми дослідженнями, за останні 23 роки цей показник знизився до 0,82 (табл. 2). Для Лісостепу норму ГТК зазначено як 1,3, що відповідає характеристиці зони «достатньої вологості», проте за проаналізований період цей показник становить 1,12, і це вже зона «недостатньої вологості». На Поліссі ГТК – 1,42 поки що перебуває в діапазоні «вологих» умов, проте все одно показник дещо зменшився (на 0,08), як порівняти з відповідним середнім багаторічним значенням»,

    – зазначає науковець.

    Якщо розглядати загалом по Україні, то ГТК мало б становити 1,3, але за період 2002-2024 рр. воно опустилося до 1,1. За аналізу ГТК безпосередньо за період активної вегетації (квітень-вересень) зазначених років і подальшому його порівнянні з середнім багаторічним –тенденція до зменшення (табл. 2). Проте різниця була значно більшою, ніж за аналогічного порівняння показників ГТК року, зі зниженням значень у північному напрямку, що свідчить про кардинальнішу зміну погодних умов саме у період вегетації.

    Так, у зоні Степу різниця між показниками ГТК за період вегетації (0,17) була більш ніж удвічі вищою, ніж між відповідними показниками за рік (0,08). Для Лісостепу ця різниця становила –10, а для Полісся – 5.

    Загалом по Україні ГТК періоду активної вегетації зросло на 0,26, як порівняти із середнім багато річним, що на 0,06 більше, ніж підви щення цього показника за рік. Протягом 2002-2024 рр., як у середньо му для України, так і для кожної з при родно-кліматичних зон, клімат стає все посушливішим, Найбільш посушливими були 2009, 2015, і 2018 роки (ГТК – 0,8), що на 0,43 менше від середнього багато річного значення (1,23). Досить низь кий ГТК (близько 0,9) також було зафіксовано у 2003, 2011, 2017 та 2024 роках. Найвологіші роки були тільки на початку періоду, що досліджувався (2002-2024): 2004-го – ГТК 1,5; 2005-го – ГТК 1,46 і 2010-го – ГТК 1,4. Однак навіть у ці роки простежувалася тенденція до поступового зменшення цього показника.

    Читайте также: Україна за рік експортувала продовольчих товарів на $22,5 млрд

    Водночас ГТК, що було більше за середньо багаторічне (1,23) також спостерігали і у 2014, 2021 та 2022 роках – 1,3. Аби відстежити просторові зміни в багаторічній динаміці розподілення опадів, було зроблено підрахунок середніх показників ГТК за останні п’ять років (2019–2024) по кожній з областей України й відображено їх картографічно.

    За порівняння з відповідним картографічним відображенням середніх багаторічних показників ГТК (1986–2005) чітко простежується зменшення зони достатнього зволоження ґрунту, бо її межа зміщується в північно-західному напрямку.

    Нагадаємо, зміни клімату в Україні проявляються збільшенням суми ефективних температур. Раніше ми писали, як кліматичні зміни впливають на розповсюдження шкідників.

    https://agrotimes.ua/agronomiya/mezha-zony-dostatnogo-zvolozhennya-zmishhuyetsya-na-pivnich-doslidzhennya/

    Читайте также: Визначено коефіцієнт індексації НГО за 2025 рік

  • Через кліматичні зміни може зникнути  значна кількість видів комах

    Через кліматичні зміни може зникнути значна кількість видів комах

    За змін клімату відбувається перебудова фітоценозів, і вже потім через трофічні ланцюги змінюються й ентомоценози. Унаслідок цього значна кількість видів комах може взагалі зникнути через втрату відповідних екологічних ніш.

    Читайте также: Сніговий покрив на Львівщині достатній для захисту озимих від морозів

    Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Федоренко, кандидат сільськогосподарських наук (Інститут захисту рослин НААН).

    На думку багатьох екологів, саме із цим пов’язано нинішнє збіднення видового різноманіття метеликів і бджіл. Таким чином, під впливом кліматичних коливань відбувається кардинальна зміна видового складу агроценозів і зміщення пріоритетності тих чи інших шкідників. Просто кажучи, можуть з’являтися нові види, водночас багато інших – втрачати свою актуальність із переходом популяції в стан депресії.

    «Взаємовідносини в системі комахи-фітофаги – рослини-живителі регулюються, зокрема, речовинами вторинного метаболізму рослин. Динаміка синтезу цих речовин пов’язана з фазами органогенезу рослин, і фенологічні коадаптації в такій системі є основою механізмів їх стійкості до пошкоджень фітофагами»,

    Читайте также: Як бура іржа ячменю впливає на якісні та кількісні показники врожаю

    – пояснює науковець.

    Оскільки фенологія у рослин більшою мірою пов’язана з погодними умовами, ніж у комах, подовження сезону вегетації за потепління може індукувати дисбаланс коадаптацій, що впливає на стійкість рослин і шкідливість комах. Щодо екосистем, то первинною й уразливішою до абіотичних чинників ланкою є фітоценози. Рослини більш чутливі до кліматичних чинників, ніж тварини, які завдяки адаптивній поведінці здатні підтримувати екологічний оптимум у разі флуктуації гідротермічних умов.

    Нагадаємо, зміни клімату в Україні проявляються збільшенням суми ефективних температур. Раніше ми писали, як кліматичні зміни впливають на розповсюдження шкідників.

    https://agrotimes.ua/agronomiya/cherez-klimatychni-zminy-mozhe-znyknuty-znachna-kilkist-vydiv-komah/

    Читайте также: Понад 90% озимої пшениці в СГП «ім. Воловікова» увійшли в зиму у фазі кущення: стан посівів добрий