В умовах стресу порушується живлення рослин навіть за правильних норм добрив

В умовах стресу – за впливу високих або низьких температур, дефіциту вологи, негативної дії пестицидного шоку в рослин відбуваються складні фізіологічні процеси блокування росту й розвитку, а саме зменшується ріст коренів, розвиток листкової маси, закриваються продихи, знижуючи продуктивність фотосинтезу, знижується активність метаболічних процесів. Рослини фактично економлять ресурси, жертвуючи майбутнім урожаєм. Наслідком цього стає порушення живлення.

Читайте также: Європейський експорт замороженої картоплі фрі стрімко скорочується

Про це у своїй статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Андрій Литовченко, директор ДП МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України.

За його словами, навіть за правильно підібраних норм добрив 2025 року часто фіксували:

• слабке засвоєння азоту через занадто сухий ґрунт;
• дефіцит фосфору в холодні періоди після посіву;
• системний брак цинку, бору, магнію тощо.

Усе це прямо впливало на розвиток кореневої системи й генеративних органів, отже, обмежувало закладання й формування врожаю культур.

Читайте также: Україна гармонізує критерії класифікації ММСП із стандартами ЄС

«Як реагували основні культури? На озимих зернових і ріпаку ми стикнулися зі зворотними заморозками в кінці квітня, коли фази розвитку рослин в окремих регіонах уже не дозволяли їм протистояти температурному стресу. На інших посівах озимої пшениці посушливі умови навесні призвели до нерівномірного кущення та зменшення кількості продуктивних стебел. У багатьох господарствах потенціал урожайності було втрачено ще до виходу в трубку зернових і наростання головного пагона ріпаку»,

– зазначає Андрій Литовченко.

Нагадаємо, науковець назвав п’ять практичних засад застосування біостимуляторів.