Найгостріший дефіцит добрив спостерігається в категорії азотних

Дефіцит азотних добрив у весняну посівну 2026 року може серйозно вплинути на врожай, насамперед під загрозою яра пшениця, кукурудза та соняшник.

Читайте также: Поголів’я корів в Україні вже менше 1 млн голів

Таку думку в коментарі для Укрінформу висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук.

За його словами, загальна щорічна потреба України в добривах перевищує 5 млн тонн, проте для весняної посівної цього року аграрні підприємства потребують лише 0,7-0,9 млн тонн у діючій речовині, або 2-2,5 млн тонн у фізичній вазі.

Найгостріший дефіцит спостерігається саме в азотних добривах, як-от карбамідно-аміачній суміші та селітрі, зокрема дефіцит останньої оціюється в 150-170 тис. тонн. Нині ж виробництво добрив становить 20-50% довоєнних обсягів, а імпорт, зокрема через морські порти, ускладнений через безпекові та логістичні обмеження.

Олександр Захарчук зауважив, що від цьогорічної нестачі азотних добрив в першу чергу постраждають культури з високою азотною потребою, зокрема у зоні найбільшого ризику деякі ярі зернові та олійні культури, а також цукровий буряк і картопля.

Читайте также: Kernel за рік збільшив обсяг виробництва сільгоспкультур на 43%

«Передовсім страждатимуть яра пшениця, кукурудза та соняшник. Ці культури традиційно вимагають інтенсивного підживлення азотом навесні, а від його дефіциту врожайність знижується особливо сильно. Менший вплив азотного дефіциту може спостерігатися в інших посівних культурах, зокрема ярому ячмені, вівсі та житі. Інакше кажучи, через затягування проблеми добрив найбільше можуть ослабнути врожаї першочергових ярих культур (зернових та олійних), а їх недобір – залежно від умов і строків постачання добрив – може сягати 10-20% і більше»,

– прокоментував пан Олександр.

Науковець наголосив, що для стабілізації ситуації першочергово необхідно розблокувати морські логістичні шляхи для закупівлі аміачної селітри. Це дозволить швидко закрити брак у 170 тис. тонн, проте повністю проблему не вирішить.

«Морський шлях нині не безпечний і не стабільний, тому великі обсяги добрив фізично не зможуть швидко надійти на поля. Навіть наявні поставки не здатні вчасно компенсувати дефіцит у піковий період. Необхідно комплексно нарощувати імпорт та виробництво передусім азотовмісних добрив»,

– підсумував Захарчук.

Раніше ми писали, як визначити норми внесення азотних добрив під озимі.