В Україні триває масштабування Програми контролю сирого молока (ПКСМ) на базі програмного забезпечення «Молочний модуль». На 1 січня 2026 року в «Молочному модулі» зареєстровано 1295 операторів ринку з 23 областей.

Читайте также: Где Сейчас Турчинов И Яценюк: Современная Жизнь и Деятельность

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Програма, що стартувала в 2019 році у форматі пілотного проєкту, спрямована на гармонізацію контролю сирого молока в Україні з вимогами ЄС і забезпечення простежуваності щодо якості й безпечності молочної продукції. А від повномасштабного запуску у 2021 році чисельність зареєстрованих операторів зросла у 3,2 раза.

Під час воєнного стану ПКСМ не припиняє зростати: з 2022 року кількість зареєстрованих у «Молочному модулі» потужностей подвоїлась, зокрема за останній рік ‒ збільшилася в 1,2 раза.

Нині в середньому по Україні ПКСМ охоплює 74,4% поголів’я ВРХ, у тому числі 75,1% корів, що утримуються в зареєстрованих у «Молочному модулі» господарствах.

Одним із ключових викликів залишається залучення малих виробників, які утримують до 50 корів, зокрема через вартість досліджень і недостатню обізнаність щодо вимог законодавства, запровадження мораторію на перевірки суб’єктів господарювання.

Читайте также: Виробництво сирів у І кварталі зросло на 7,9%

У 2025 році ПКСМ продовжила розширювати географію: в Харківській області відновлено відбір зразків після перерви, спричиненої війною. Водночас у Донецькій, Луганській та Херсонській областях відбір зразків наразі не здійснюється через безпекову ситуацію.

У 2025 році зафіксована стійка тенденція до зростання кількості лабораторних досліджень, як порівняти з попереднім роком:

  •  за загальним бактеріологічним забрудненням (ЗБЗ) ‒ на 19% ‒ до 18 905 зразків;
  •  за кількістю соматичних клітин (КСК) ‒ на 20% ‒ до 10 224;
  •  на наявність інгібіторів ‒ на 42% ‒ до 7776;
  •  за точкою замерзання ‒ на 42% ‒ до 4842.

Якісні показники загалом демонструють позитивну динаміку. Так, середні значення КСК суттєво нижчі за допустимі рівні, причому у 2025 році цей показник досяг найкращого значення за період спостереження. Частка невідповідностей низька: для ЗБЗ ‒ 1,5%, для КСК ‒ 1,12%, для інгібіторів ‒ 0,12%.

Тобто ці дані свідчать про суттєвий прогрес і необхідність подальшого покращення для повної гармонізації зі стандартами ЄС.

Читайте также: Посіви озимої м’якої пшениці в Tekom Agro Group перебувають у доброму та задовільному стані

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пов'язані записи

Витрати на імпорт живої птиці за 4 місяці збільшилися на 37,7%

У січні-квітні 2026 року Україна імпортувала 1,6 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 14,3% більше, ніж...

Прочитайте всі

Як тепловий стрес позначається на травній системі корів

Тепловий стрес також суттєво впливає на імунну систему корови. Зміщується імунна відповідь: порушується баланс між про- та протизапальними механізмами. На кліти

Прочитайте всі

Молочний сектор України отримав дорожню карту євроінтеграції

Молочна галузь отримала практичний план підготовки до роботи за правилами Євросоюзу. У Києві презентували Дорожню карту інтеграції молочного сектору України до

Прочитайте всі

Складні погодні умови ‒ не вирок для заготівлі кормів

За прогнозу весняних дощів, низьких температур, хмарності заготівля кормів перетворюється на гру з годинником. Проте навіть за таких умов можна забезпечити якіс

Прочитайте всі

Морожена риба за рік зросла в ціні більше ніж на чверть

У квітні середня споживча ціна мороженої риби зросла на 2,8% ‒ до 240,24 грн/кг проти 233,62 грн/кг у березні.

Прочитайте всі

Коефіцієнт тільності корів об’єктивніше відображає ефективність запліднення

Ключовим показником ефективності відтворення великої рогатої худоби є рівень запліднення корів. Він визначається як співвідношення кількості корів, які стали ті

Прочитайте всі