ЄС звужує перелік дозволених діючих речовин: як українським аграріям не втратити ринок і врожайність

Європейський Союз регулярно переглядає перелік дозволених до використання діючих речовин у препаратах захисту рослин. Якщо речовину не продовжують (non-renewal), то всі країни ЄС мають зняти з продажу препарати з цією діючою речовиною у визначені строки. Наприклад, у 2025 році в ЄС заборонили діючу речовину Флуфенацет, а у 2024-му – не продовжили дозвіл на Метрибузин. Преперати з цими діючими речовинами застосовують в Україні. 

Читайте также: Переробники поступово активізують попит на пшеницю

Тож як європейські заборони впливають на український аграрний сектор та як діяти українським аграріям, аби не втратити ринки збуту і врожайність, пояснюють фахівці консалтингової компанії у сфері технічного регулювання продукції ALDEN, що допомагає підприємцям підготувати продукцію до реалізації на ринку.

В Україні формальної заборони на діючі речовини поки що немає, утім, багато українських аграрних компаній експортують свою продукцію в ЄС, де покупці орієнтуються на свої правила. Якщо діюча речовина «випадає» в ЄС, то часто зростають вимоги і до контролю залишків та змінюються вимоги трейдерів/переробників. Для аграрія це ризик неприйняття партії або зниження ціни – через посилений лабораторний контроль і внутрішні вимоги трейдерів/переробників у ЄС.

Також, коли діючу речовину забороняють у ЄС, міжнародні виробники та їхні представники часто згортають підтримку таких продуктів (реєстрації, постачання, маркетинг), а імпортери й дистриб’ютори зменшують запаси. У результаті в Україні можливі перебої з постачанням та ріст ціни – навіть без української заборони.

Крім того, сільгосппідприєства здебільшого планують свої бюджети заздалегідь, формуючи технологічні карти на 1-2 сезони вперед. І якщо певні діючі речовини, які застосовує господарство, під питанням у ЄС, то краще мати план Б заздалегідь.

Читайте также: Батьківські стада птиці під час вакцинацій потребують особливої уваги

Отже, перші три кроки для сільгосппідприємства, аби мінімізувати ризики від заборони діючих речовин:

1. Скласти список діючих речовин у власних схемах захисту + відмітити ті, які вже «під тиском» у ЄС.
2. Для експортних культур – погодити з покупцем/трейдером, які діючі речовини небажані, які лабораторні тести потрібні, на якому етапі.
3. Підготувати альтернативи (2-3 робочі схеми) на випадок дефіциту або зміни вимог у середині сезону.

«Європейське рішення не діє автоматично в Україні. Але Україна рухається до гармонізації правил, що підтверджується рамковими змінами у сфері регулювання захисту рослин. Урядовий законопроєкт №11062 «Про засоби захисту рослин і добривні засоби» подавався як крок до зближення з ЄС, але був відкликаний у 2025 році. Це означає, що одним документом зміни не зайшли, але гармонізація українського законодавства в агросексторі з європейським триває», – зазначають фахівці компанії ALDEN.