В Україні не розвинена культура споживання козлятини

Козлятина в Україні не надто популярна, тому і м’ясне козівництво не розвинене. Так, єдина відома ферма, де професійно з 2018 року вирощують м’ясних кіз і виробляють козлятину, ‒ ПСП ім. Т. Г. Шевченка на Київщині. Тут утримують 80 голів маточного поголів’я, загальне сягає до 200 голів, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Читайте также: Мінімальна температура на глибині залягання вузла кущіння на Львівщині цього тижня становила -4,3 °С

Загалом підприємство спеціалізується на органічному рослинництві та садівництві, а також м’ясному скотарстві й виробництві преміальних видів м’яса. Тут розводять ВРХ порід герефорд і абердино-ангус, овець меріноландшаф і кіз бурської породи.

За словами директора з виробництва продукції тваринництва ПСП ім. Т. Г. Шевченка Тараса Мазура, розвиток м’ясного козівництва в Україні гальмує брак попиту на козлятину через нерозвинену культуру споживання і, відповідно, проблеми з реалізацією.

«М’ясний напрям у козівництві ‒ нішевий сегмент, ‒ зазначив він. ‒ Удома не кожна господиня візьметься готувати козлятину через брак відповідного кулінарного досвіду. Та й ціна такого м’яса для пересічного споживача зависока».

Козлятина ‒ продукт здебільшого для ресторанів, наголосив Тарас Мазур. Для співпраці з ними треба налагодити безперебійне постачання м’яса тварин певного віку, певної жирності й ваги туші.

«Натомість для виробництва козлятини характерна сезонність. Наприклад, навесні кози окотилися, восени можна забивати козенят. Тож ми не можемо гарантувати регулярність постачання м’яса ресторанам, ‒ зазначив експерт. ‒ Окрім того, час реалізації обмежений: так, тушу козликів можна продати тільки до п’ятимісячного віку, пізніше м’ясо набуває специфічного запаху. А козлики для нас у пріоритеті ‒ на них більше м’яса. Тобто на реалізацію продукту маємо лише 2 місяці. Тому в наших умовах виробництво козлятини ‒ це крафтове виробництво, сезонний продукт».

Читайте также: Північний кластер «Епіцентр Агро» виготовив 5,7 тис. тонн компосту у 2025 році

Із нарощуванням потужностей постає проблема реалізації. Так, ресторану потрібна тільки певна частина туші: нога чи сідло.

ПСП ім. Т. Г. Шевченка реалізує козлятину ‒ щороку 100-120 туш ‒ через мережу магазинів Wine Time та Good Wine, як і баранину з яловичиною. Для цього має власний м’ясний цех, уточнив Тарас Мазур.

«Ми намагаємося прищеплювати культуру споживання козлятини споживачам. Але за роки, відколи займаємося козівництвом, не досягли значного прогресу, ‒ поділився він. ‒ Обсяги продажів зросли не більше ніж на 20%. Тож виходить, що козлятина ‒ швидше доповнення продуктової полички, розширення асортименту поряд із іншими преміальними видами м’яса».

Як повідомлялося, козівництво набирає популярності, але є проблеми.