Європа захищатиметься від китайського «меду»: чому це вигідно Україні

Європейське бджільництво зіткнулося з критичною ситуацією, спричиненою передусім надходженням на ринок ЄС фальсифікованого меду з Китаю. Він має вкрай низьку якість і часто є фальсифікованим (виготовленим на основі рисового сиропу, адаптованого для проходження контрольних тестів).

Читайте также: Які нюанси використання молочної сироватки у раціонах корів

Такий «мед» імпортується за настільки низькими цінами, що місцеві бджолярі просто не в змозі запропонувати аналогічну вартість. Тому президент Європейської асоціації професійних бджолярів (European Professional Beekeepers Association ‒ EPBA) Бернхард Хойвель закликав самоорганізуватися і сформувати Глобальну раду із забезпечення доброчесності в медовій галузі.

Про це у своїй колонці на Аgrotimes пише виконавчий директор «Пасіка 21» Ярослав Білик.

Заходи європейських органів влади, як-от нові правила маркування та прикордонний контроль, здебільшого неефективні, вважає очільник EPBA.

«Бджільництво України як експортно орієнтована галузь дуже страждає від засилля фальсифікату на європейському ринку, ‒ наголошує Ярослав Білик. ‒ Фактично євроімпортери заохочують демпінг, ініціюючи конкуренцію якісного українського меду з продуктом на основі сиропу».

Читайте также: Ветеран розвиває овочево-ягідне господарство на Полтавщині

Наразі Бернхард Хойвель активно поширює свою ідею в Європі та світі. Українські державні органи, усі великі профільні асоціації, «Пасіка 21» отримали запрошення зустрітися з менеджментом EPBA для обговорення цих питань. Тема також порушувалася на засіданні робочої групи з бджільництва Мінекономіки.

Глобальна рада повинна мати гібридний статус ‒ щось середнє між комерційною структурою та неурядовою організацією, і створюватися незалежно від традиційних бджолярських асоціацій.

«На нашу думку, насамперед необхідно навести лад у статистичних даних щодо бджільництва України, які стали критично важливими у суперечках про походження вітчизняного меду, ‒ переконаний Ярослав Білик. ‒ Ще треба забезпечити прозорість роботи вітчизняних бджолярів, щоб можна було простежити шлях урожаю від вулика до експортної партії. У межах «Пасіки 21» ми вже це реалізували».

Також потрібно налагодити тісну взаємодію зі створюваною Глобальною радою та поширити місцевими силами всі її ініціативи в Україні, додає він.

Читайте также: Виторг від експорту масла у січні-лютому впав на 27,7%

Як повідомлялося, бджолярі сподіваються на успішний сезон.