
Мастит у корів ‒ це комплексна проблема. А на великих і високопродуктивних фермах основна складність ‒ у тому, що часто лікують тільки клінічну форму, не досягаючи бактеріального одужання, що сприяє розвитку резистентності до антибіотиків.
Читайте также: Case IH представив трактор Puma 230 з двигуном на етанолі
Саме тому дедалі більшого значення набуває застосування аутогенних вакцин, які виготовляють на основі конкретних збудників, що циркулюють у господарстві: стафілококів, стрептококів, кишкової палички, клебсієли, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Схема передбачає базову імунізацію з двох ін’єкцій із інтервалом близько трьох тижнів. Після цього корів ревакцинують що 6 місяців або перед сухостоєм чи отеленням, щоб запобігти втратам молока через реакцію на вакцинацію ‒ фіксацію корів тощо.
Вакцину виготовляють із використанням ад’юванту на основі гідроксиду алюмінію, який не спричиняє зайвого болю та реакції у тварини.
Читайте также: Садівництво може перейти до імпорту сезонних працівників з Азії
Найбільш значущими збудниками маститу є Staphylococcus aureus, Streptococcus uberis, кишкова паличка й клебсієла. У вакцину зазвичай можна додати до 5 компонентів.
Як показує практика, за регулярного застосування аутовакцин протягом кількох циклів знижується інфекційний тиск, зменшується кількість важких випадків і летальність, підвищується загальна ефективність виробництва.
Однак важливо розуміти, що вакцинація не замінює належної гігієни, біобезпеки та правильної годівлі, але є важливим елементом комплексної системи керування здоров’ям стада.
Читайте также: Світлорозсіювальні плівки витісняють прозорі тепличні накриття