Паразитарні захворювання кіз в Україні здебільшого поширені в невеликих фермерських господарствах ‒ через несвоєчасне лабораторне діагностування гельмінтів у стадах, неправильний вибір антигельмінтних препаратів для протипаразитарних обробок, некоректне планування організаційно-господарських і ветеринарно-санітарних заходів.
Читайте также: МХП регулярно досліджує ключові показники добробуту птиці
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
У великих господарствах, де переважає закритий тип утримання кіз, життєвий цикл паразитів часто зовсім не відбувається, бо там планово діагностують захворювання, вдаються до лікувально-профілактичних заходів.
Та для дрібних фермерських господарств і приватного сектору проблема гельмінтів існуватиме завжди, адже провести санацію пасовиськ або їхню ротацію майже неможливо.
Ускладнює ліквідацію паразитарних захворювань у фермерських господарствах і те, що деякі паразитарні захворювання мають проміжних господарів: мух, слимаків, равликів тощо, яких кози поїдають із кормом на пасовиськах. Якщо не розуміти цикл розвитку гельмінта, то перезараження тварин на пасовищі триватиме постійно.
Нерідко дегельмінтизацію здійснюють неправильно, а для діагностування хвороби до лабораторій звертаються одиниці. Поширена практика, коли власники кіз регулярно обробляють їх від гельмінтів профілактично або ж коли стан тварини спричиняє тривогу: втрата ваги, зниження надоїв, кашель або нежить, пов’язуючи ці симптоми з ураженням гельмінтами. Проте насправді гельмінти є причиною хвороб не більше ніж у 20-30% випадків.
Деякі власники кіз не вдаються до дегельмінтизації, доки не виникне паразитарна проблема. Крім того, поширене хибне уявлення про якісь протипаразитарні препарати широкого спектра дії. Та їх не існує ‒ кожен препарат націлений на певну групу гельмінтів або навіть у певний період їх розвитку.
Читайте также: Fendt та Claas вперше протестували спільну автоматичну роботу техніки в полі
Копрологічні дослідження можна здійснити в державних і приватних лабораторіях із відповідним обладнанням, на кафедрі ветеринарної епідеміології й охорони здоров’я тварин НУБіП.
Відібрані зразки калу для лабораторних досліджень (найкраще ‒ з прямої кишки чи свіжі фекалії з підстилки) можна надіслати до лабораторії поштою.
Також до копрологічних досліджень вдаються, щоб перевірити ефективність протипаразитарної обробки ‒ через 10-15 днів після дегельмінтизації.
