Догляд за м’ясними козами у цілому навіть простіший, ніж за молочними. Головне ‒створити комфортні умови утримання й забезпечити якісними кормами.

Читайте также: Нідерландська компанія представила гібрид плескатої капусти

На цьому в інтерв’ю журнал The Ukrainian Farmer наголосив зоотехнік ПСП ім. Т. Г. Шевченка Олег Варавський.

Він уточнив, що господарство утримує кіз у приміщенні, реконструйованому з колишніх корівників.

Тварини мають вільний вихід до огородженого вигульного майданчика. Випасати на відкритому просторі кіз складно: на відміну від овець, які тримаються отари, жоден пастух не втримає їх укупі, особливо молодняк, наголосив Олег Варавський.

«Там росте рослинність, вони можуть випасатися, але майданчик більше призначений для того, щоб кози максимально перебували на свіжому повітрі, ‒ зазначив він. ‒ Узимку тварини переважно в приміщенні, випускаємо на вулицю за сприятливої погоди».

Цілий рік кіз годують заготовленим сіном, сінажем, дертю. Кормова база у ПСП ім. Т. Г Шевченка власна: крім тваринництва, господарство спеціалізується на органічному землеробстві, має в обробітку 2,5 тис. га землі, частину з яких відведено для потреб тваринництва.

Читайте также: CLAAS отримав нагороди AE50 за кормозбиральну техніку

Сіно й сінаж для кіз заготовляють із люцерни. Роблять три укоси: два кладуть на сінаж із використанням натурального консерванту, третій ‒ на сіно. Люцерну вирощують або на органічних полях, або на полях, що невдовзі стануть такими, оскільки там уже не вносять міндобрива чи хімічні ЗЗР.

У раціон кіз також додають вітаміни й мінерали ‒ здебільшого в органічній формі. Загалом годівля органічними якісними кормами ‒ одна з умов отримання здорового поголів’я кіз та якісного безпечного м’яса.

Маточне поголів’я бурської породи кіз ПСП ім. Т. Г Шевченка завезло з Австрії. Згодом виростило власних племінних цапів, оскільки в Україні чистокровних немає.

Один цап запліднює до 30 кіз, тож для селекційної роботи господарству поки вистачає власних плідників. Утім надалі без європейських постачань, імовірно, не обійтися ‒ щоб уникнути інбридингу.

Як повідомлялося, в Україні не розвинена культура споживання козлятини.

https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/doglyadaty-za-myasnymy-kozamy-navit-prostishe-nizh-za-molochnymy/

Читайте также: 11,5 тис. тонн водних біоресурсів ‒ промисловий улов за 2025 рік у водоймах України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пов'язані записи

Витрати на імпорт живої птиці за 4 місяці збільшилися на 37,7%

У січні-квітні 2026 року Україна імпортувала 1,6 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 14,3% більше, ніж...

Прочитайте всі

Як тепловий стрес позначається на травній системі корів

Тепловий стрес також суттєво впливає на імунну систему корови. Зміщується імунна відповідь: порушується баланс між про- та протизапальними механізмами. На кліти

Прочитайте всі

Молочний сектор України отримав дорожню карту євроінтеграції

Молочна галузь отримала практичний план підготовки до роботи за правилами Євросоюзу. У Києві презентували Дорожню карту інтеграції молочного сектору України до

Прочитайте всі

Складні погодні умови ‒ не вирок для заготівлі кормів

За прогнозу весняних дощів, низьких температур, хмарності заготівля кормів перетворюється на гру з годинником. Проте навіть за таких умов можна забезпечити якіс

Прочитайте всі

Морожена риба за рік зросла в ціні більше ніж на чверть

У квітні середня споживча ціна мороженої риби зросла на 2,8% ‒ до 240,24 грн/кг проти 233,62 грн/кг у березні.

Прочитайте всі

Коефіцієнт тільності корів об’єктивніше відображає ефективність запліднення

Ключовим показником ефективності відтворення великої рогатої худоби є рівень запліднення корів. Він визначається як співвідношення кількості корів, які стали ті

Прочитайте всі