Молочна галузь України увійшла у найглибшу кризу за останні роки. Це вже ‒ не питання ринкових коливань чи тимчасових труднощів, а ризик втрати виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно, а подекуди й неможливо відновити.

Читайте также: «Клуб 100» розробляє беземісійні технології тепличного виробництва

На цьому наголосила Олена Жупінас, заступниця генеральної директорки Асоціації виробників молока (АВМ).

Сьогодні виробники молока працюють у мінус. У 2025 – на початку 2026 року закупівельні ціни на молоко-сировину знизилися на 23%, і в лютому у середньому сягнули близько 13,5 грн/кг без ПДВ. Тоді як середні прямі операційні витрати вже перевищують 16 грн/кг. Навіть високоефективні промислові ферми четвертий місяць поспіль накопичують збитки: для господарств на 1-1,2 тис. корів це понад 1 млн грн щомісяця.

АВМ попереджає: за відсутності швидких рішень уже до кінця 2026 року країна ризикує втратити 500-600 тис. тонн молока, тобто майже 20% промислового виробництва. Це означає не просто кризу окремої галузі, а загрозу продовольчій самодостатності та посилення імпортної залежності.

Профільна асоціація виступає за те, щоб державна політика була зосереджена на  збереженні поголів’я ВРХ і платоспроможності ферм.

«Для виробника рішення про підтримку до початку посівної ‒ це вибір: сіяти корми й зберігати стадо чи згортати виробництво», ‒ зазначила Олена Жупінас щодо ініціативи спеціальної дотації 8 тис. грн на корову для промислових господарств від 50 корів. Потенційний обсяг цієї програми оцінюється у 62 млн євро.

Читайте также: Мікроклімат визначає придатність сортів фундука в Україні

Не менш принципове й питання справедливих умов на ринку. Фінансові ризики торговельних мереж перекладаються на виробника і переробника, що безпосередньо тисне на закупівельну ціну молока.

«Без урегулювання недобросовісних торговельних практик стабілізувати ланцюг ферма ‒ переробка ‒ торгівля неможливо», ‒ вважає представниця АВМ, наполягаючи на ухваленні відповідних законодавчих змін.

Також АВМ акцентує на попиті. Держзакупівлі мають працювати на українського виробника, а запуск програми «Шкільне молоко» може дати системний ефект. Реалізація останньої потребуватиме 195 тис. тонн молока на рік ‒ близько 5% від обсягів переробки.

Як повідомлялося, Україна просить ЄС профінансувати промислові молочні ферми.

https://agrotimes.ua/tvarinnitstvo/vyrobnyky-moloka-praczyuyut-u-minus-potribni-shvydki-rishennya-%e2%80%92-avm/

Читайте также: Результатами врожайності основних культур за 2025 рік поділилися в Alebor Group

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Пов'язані записи

Витрати на імпорт живої птиці за 4 місяці збільшилися на 37,7%

У січні-квітні 2026 року Україна імпортувала 1,6 тис. тонн живої свійської птиці: курей, качок, гусей, індиків, цесарок, що на 14,3% більше, ніж...

Прочитайте всі

Як тепловий стрес позначається на травній системі корів

Тепловий стрес також суттєво впливає на імунну систему корови. Зміщується імунна відповідь: порушується баланс між про- та протизапальними механізмами. На кліти

Прочитайте всі

Молочний сектор України отримав дорожню карту євроінтеграції

Молочна галузь отримала практичний план підготовки до роботи за правилами Євросоюзу. У Києві презентували Дорожню карту інтеграції молочного сектору України до

Прочитайте всі

Складні погодні умови ‒ не вирок для заготівлі кормів

За прогнозу весняних дощів, низьких температур, хмарності заготівля кормів перетворюється на гру з годинником. Проте навіть за таких умов можна забезпечити якіс

Прочитайте всі

Морожена риба за рік зросла в ціні більше ніж на чверть

У квітні середня споживча ціна мороженої риби зросла на 2,8% ‒ до 240,24 грн/кг проти 233,62 грн/кг у березні.

Прочитайте всі

Коефіцієнт тільності корів об’єктивніше відображає ефективність запліднення

Ключовим показником ефективності відтворення великої рогатої худоби є рівень запліднення корів. Він визначається як співвідношення кількості корів, які стали ті

Прочитайте всі